Битва за Донбас

   Донбас займав виключне місце в оперативних планах Гітлера. Він вважав, що від того, кому буде належати його територія, залежатимуть результати війни. Навесні 1943 р. німці робили все можливе, щоб утримати Донбас. Радянським військам протистояли добірні німецькі частини, у тому числі і танкова дивізія СС “Вікінг”. До того ж противник підтягував сюди нові сили. Німцям вдалося витіснити радянські війська на лівий берег Міуса, де фронт стабілізувався до середини літа 1943 року. 
Це дало можливість противнику створити оборону на Міуському рубежі, що тяглася вздовж правого берега річки до Азовського моря. Для фортифікаційних споруд використовувалися скелі та урвища, Савур-Могила і Самбські висоти. Піхотинці і штурмова гармата 2-го танкового корпусу СС готуються до контратаки. “Міус-фронт”, липень 1943 р.
   Міус-фронт став колосальною оборонною системою. На ній були створені три оборонні смуги. Перша  на західному березі Міуса на глибину до 21 км. Друга — по берегах річок Єланчик і Кринка на глибину до 11 км. Третя — по Кальміусу і Грузькій на глибину до 7 км. Німці назвали цю смугу “Черепаха”. Крім того, приступили до спорудження четвертої смуги оборони на річці Мокрі Яли, назвавши її “позиція Крокодил”. Загальна протяжність всіх наритих траншей в системі “Міус-фронту” перевищувала 18 тис. км. Між ними розташовувалися мінні поля з щільністю до 1800 мін на один кв. км. На один кілометр фронту припадало по 12—15 дотів і дзотів. На “Міус-фронті” німці вперше застосували бузувірські “вовчі ями”, дно яких було утикане гострими штирями. На позиції “Черепаха” також вперше застосовувалися “краби” — обтічні броньовані ковпаки з вмонтованими в них гарматами і кулеметами. А також підготовлено рухливі броньовані щити з амбразурами для ведення вогню. На всі ці інженерні споруди була посаджена 6-а польова армія Холмідта (т. зв. “Армія відплати” за Сталінград) і 1-а армія генерала Макензена. З повітря все прикривалося 17-й повітряною армією. А командував цією небаченою раніше за масштабами фортецею фельдмаршал Ман­штейн. Самі німці всю цю систему оборони іменували “Міус-фронт Колоссаль”.Радянські сапери знешкоджують німецькі протитанкові міни перед атакою. Південний фронт, липень 1943 р.
    17 липня 1943 р. на Міус-фронті розгорілися жорстокі бої.. Гітлерівцям довелося піти навіть на те, щоб перекинути до Донбасу великі військові з’єднання з-під Харкова. Так, 28 липня до Міус-фронту прибули три добірні танкові дивізії СС і значна частина 4-го авіафлоту. Тільки 30 і 31 липня в бій було введено 250 танків — “тигрів” і “пантер” новітніх модифікацій. 
   Найбільш успішно йшли справи на ділянці фронту в районі села Куйбишеве. Саме там, використовуючи сприятливу обстановку, командування Південного фронту ввело в бій взятий з резерву 4-й гвардійський корпус генерал-лейтенанта Т. Танасчішіна. Розвиваючи успіх, гвардійці просунулися ще на 20 кі­лометрів, форсували річку Кринка і захопили плацдарм на її правому березі. Під прицілом танкових гармат виявилася ділянка залізниці Сталіно — Амвросіївка. 
    Запеклі бої розгорнулися в районі села Комишуваха і хутора Манич. Тут німці встановили протитанкові гармати в колишніх колгоспних коморах і прямою наводкою били по радянським танкам. Як згадували потім жителі хутора Манич, фашисти зібрали всіх поранених радянських піхотинців і танкістів, зв’язали і розчавили їх гусеницями своїх танків. 
27 серпня — 3 вересня 1943 р. у вирішальний наступ перейшли всі війська Південного фронту. Найважливішим німецьким вузлом оборони стала- Савур-Могила.Фрагмент меморіального комплексу на Савур-
У ніч з 30 на 31 серпня сімнадцять розвідників захопили Савур-Могилу і поставили там червоний прапор. Цими героями були: молодший лейтенант Шевченко, старшини Іванов і Корабльов, рядові Альошин, Кобзєв, Гаїна, Селіванов, Веремеєв, Дудка, Симонов, Калінічев, Чернов, Гавріляшін, Петраков, Лобков, Бондаренко і Меркулов. 
    Після запеклих боїв Міус-фронт як єдина система оборони німців остаточно перестала існувати. Фрагмент меморіального комплексу на Савур-Могилі
   За останні дні серпня війська Південного фронту знищили 35 тисяч гітлерівців і багато тисяч були захоплені в полон. Вони остаточно поховали плани Гітлера зробити Донбас складовою частиною Третього рейху і почали звільнення всього півдня України. 36-метровий обеліск на Савур-Могилі із скульптурою радянського воїна