Кримська стратегічна
наступальна операція

Гітлер тримав у Криму 17-у ар­мію (5 німецьких та 7 ру­мунсь­ких дивізій) генерала Е. Ене­ке, що мала 195 тис. осіб, 3600 гар­мат і мінометів, 215 танків та штурмових гармат, 150 літаків. У Північному Криму й на Керченському півострові споруджено розвинену систему оборони укріплень.Розвідувальна група морської піхоти ЧФ входить у Севастополь. 9 травня 1944 р.
Перед з’єднаннями 4-го УФ, Окремою Приморською армією, Чорноморським флотом й Азовсь­кою військовою флотилією (462 тис. осіб) ставилося завдання завдати удару від Пе­ре­копу й Сиваша та одночасно з керченського плацдарму в на­прямі на Сімферополь і Се­ва­стополь з метою розчленування і знищення кримського угруповання противника. 8-а і 4-а по­вітряні армії підтримували на­ступальні дії, що розпочались 8 квітня. Прорвавши оборонні порядки, воїни 2-го УФ вийшли у фланг ворожого угруповання й оволоділи Ар­мянсь­ком. 11 квітня у прорив кинуто 19-й танковий корпус, який з ходу увірвався в Джанкой. Німецькі й румунські частини почали відхід з Керченського півострова. Вранці 12 квітня Окрема Приморська ар­мія звільнила Керч, потім по­до­ла­ла оборону противника на Ак-Мо­найських позиціях і на­ступ­ного дня поблизу Кара­су­базара з’єдналася з авангардами 4-го УФ.
13 квітня ворог залишив Сім­фе­ро­поль. 5 травня розпочався штурм Севастополя. Війська фрон­ту увірвались у місто і 9 травня очистили його від займанців. Залишки 17-ї армії відступали на мис Хер­со­нес. Втрати противника становили тільки на суші 100 тис. осіб (61,6 тис. полоненими), ра­дянсь­кі — 84,8 тис. осіб.
Відбивши Крим, радянські війська створили сприятливі умови для на­сту­пу на Балкани.