Нікопольсько-Криворізька
наступальна операція

Снайпери Людмила Троск (в центрі) і Ніна Слонова (справа) повернулись з вдалого “полювання”. 4-й Український фронт, лютий 1944 р.Для ліквідації виступу й знищення нікопольсько-криворізького угруповання ворога сил 3-го УФ (командувач генерал армії Р. Ма­линовський) виявилося недостатньо. Тому Ставка передала йому зі складу 2-го УФ 37-у армію, з 4-го УФ — 4-й гвард. мехкорпус, а також з резерву — 31-й гвард. стрілецький корпус. Співвідношення сил було таким: 705 тис. червоноармійців проти 540 тис. військовослужбовців вермахту, відповідно 8 тис. і 6,4 тис. одиниць артилерії, 390 і 480 танків і САУ, 1200 та 560 бойових літаків.Офіцери дивізії СС “Мертва голова” віддають розпорядження в ході оборони Кривого Рогу. Зима 1943—1944 рр.
30 січня з метою відволікання сил противника від головного напряму почали наступ 37-а і 6-а армії, а наступного дня — 46-а і 8-а гвардійська армії. Сприйнявши ці дії за наступ го­ловних сил, німці кинули проти 37-ї армії дві танкові дивізії. Коли вони зрозуміли помилку, прорив на головному напрямі зупинити було вже неможливо. 5 лютого радянські частини оволоділи Апос­толовим і розсікли 6-у армію на дві частини, що стали відходити. 
Війська 4-го УФ (генерал армії Ф. Толбухін), розпочавши на­­ступ 31 лютого, до 8 лютого повністю очистили Ні­ко­польсь­кий плацдарм і спільно з частинами 3-го УФ звільнили Нікополь.
11 лютого противник організував контрнаступ на апостоловському напрямі, щоб зупинити головні сили 3-го УФ і втримати коридор вздовж правого берега Дніпра для відведення своїх з’єднань з-під Нікополя.
17 лютого підсилені 3-ю гвардійською і 5-ю ударною арміями війська 3-1 УФ відновили наступ і 22 лютого звільнили Кривий Ріг. 29 — вийшли до р. Інгулець і захопили плацдарми на його правому березі.
Розгром 12 німецьких дивізій дозволив повернути райони марганцевих і залізорудних розробок, а також створити перспективи для наступу на одесько-миколаївському напрямі й звільнення Криму.