Домашнє святилище в
Ольвії

Унаслідок першого так званого "готського" або "скіфського" розгрому Ольвії в 232–235 рр. вона була зруйнована, будівлі загинули у пожежі. Проте місто дуже швидко відбудували,Ольвія. Герма Гермеса.Мармур, Мала Азія(Фото В. Бахтова) що підтверджують археологічні та епіграфічні джерела. Навряд чи це було можливо без допомоги Риму. Більшість будівельних написів Ольвії належить саме до часів правління Олександра Севера (222–235 рр.).
Один із будинків того часу, який був розташований у південно-
східній частині цитаделі Ольвії, мав приміщення домашнього святилища, розташоване над заглибленою у землю господарською будівлею. Сліди пожежі, яка призвела до загибелі будинку, тут простежуються найбільш яскраво: товщина шару руйнування сягає 1,5 м. Тут навіть збереглися частково обгорілі дерев'яні балки перекриття, що існувало між поверхами. Про призначення приміщення верхнього поверху дають уявлення деякі знахідки з шару згарища. Це насамперед дві мармурові скульптури малих форм: герма Гермеса і голівка Афродіти, та невеличкий мармуровий постамент під таку саму статуетку богині з присвятою: "Гераклеон, син Євсебія, Матері богів". Таким чином, нам відомо ім'я хазяїна будинку — це Гераклеон, син Євсебія. Треба відзначити також гальку з графіті VII, курильницю, вапнякову капітель, карниз інтер'єру із залишками штукатурки. Усе це дозволяє вважати приміщення домашнім святилищем. Герма, яка чудово збереглася (трохи відбитий ніс), виконана малоазійськими майстрами у ІІ ст. н. е. Вона є копією герм, що були відомі з V  ст. до н. е. Голова Афродіти збереглася гірше. Поверхня її загладжена, так само, як і шия. Імовірно, це скульптура елліністичного часу, яка була пошкоджена, але її продовжували використовувати й далі. Знахідка у згарищі срібного денарія Олександра Севера (222–235 рр.) дозволяє датувати руйнування будинку.