Культура

І йшлося про те, що північнопонтійські міста були досить добре відомі в усьому античному світі, причому не тільки як торгові партнери – постачальники головним чином сільськогосподарської сировини і споживачі ремісничої продукції середземноморських центрів. Про це все є багато свідоцтв, окрім периплів і творів географів, істориків, учених, — зокрема почесні декрети, де йдеться про діяльність і заслуги тих або інших громадян. Збереглися і свідоцтва про досить значний рівень розвитку інтелектуальної сфери діяльності, зокрема про північнопричорноморських учених. Це херсонеський історик Сіріск (ІІІ ст. до н. е.), географ (?) Діонісій Ольвіанський (І ст. до н. е.), боспорські філософи Смікр і Діфіл (остання третина IV  ст. до н. е.), а також Стратонік (кінець I — перша пол. II ст. н. е.). Деякі з них згодом проживали в Греції — філософи Біон Борисфеніт (III ст. до н. е.), Сфер Боспорській (III ст. до н. е.), історик Посідоній Ольвіополіт (III — І пол. II ст. до н. е.).Пантікапей. Розпис поховальної камерив інкрустаційному стилі. І ст. н. е.
Згадується у списку учасників музичних змагань у Дельфах як учитель музикантів боспорянин Ісіл. Були в північнопричорноморських містах і свої поети, художники, архітектори, письменники, музиканти. 
Загалом же рівень культури населення і, зокрема, мистецтва античних держав Північного Причорномор'я відповідав загальногрецькому. Судячи зі знахідок великої кількості різноманітних графіті на уламках посуду, стилів, листів на свинці, значна частина населення була грамотною.
Діти вільних громадян навчалися читанню, писемності, рахуванню, риториці, філософії та музиці. Багато уваги приділялося спорту. Заняття проходили в гимнасіях, які згадуються в написах Ольвії, Херсонеса, Пантікапея, Фанагорії, Горгіппії, Танаїса. У спорті особливою популярністю користувалося п'ятиборство (біг, стрибки, метання списа і диска, боротьба), кулачний бій, верхова їзда, стрільба з лука. Зокрема, в одному з ольвійських написів ідеться про те, що якийсь Анаксагор пустив стрілу на 282 оргії (521,7 м). Ольвія. Поховальна стела із зображеннямтрьох фігур (І ст. н. е.; мармур)
У північнопонтийських містах існували всі основні та прикладні види мистецтва — архітектура, скульптура, живопис, музика, поезія, коропластика (виробництво теракотової скульптури, здебільшого, малих форм), торевтика (художня обробка металу, зокрема виготовлення прикрас і рельєфного посуду), розписи керамічного посуду тощо. Тут будували як величні храми, оточені колонадами з усіх боків (храми Аполлона на о. Левка й у Пантікапеї), так і менші за розмірами, які мали лише один портик (храми Аполлона Лікаря і Зевса в Ольвії, храми Афродіти на Березані й у Херсонесі). У ранні часи ці будівлі зводили виключно в іонічному ордері. Пізніше, з V ст. до н. е., поряд з іонічним поширюється і доричний ордер. Коринфський ордер починають обмежено застосовувати лише з елліністичного часу він набуває трохи більшого розповсюдження лише у перші століття нашої ери.
Залишки культових споруд — фундаменти й архітектурні деталі – розкопані на Березані, в Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї, Німфеї та в деяких інших містах Боспору. На священних ділянках Херсонеса й особливо Ольвії відкриті численні вівтарі. Судячи з лапідарних написів, в Ольвії, Херсонесі та Пантікапей. Сцена із зображенням узливання перед храмом Афродіти(Вапняк ІІ ст. до н. е.)Пантікапеї були театри. Залишки такого театру розкопані лише у Херсонесі. В Ольвії, зокрема, розкопані залишки торгових рядів, будівель суду, різних колегій, великої стої (колонади, що відкривалася на агору – площу торгово-адміністративного призначення). В античних північнопричорноморських містах і поселеннях знайдено також багато житлових будинків. Внутрішні подвір'я в багатих будинках з одного або кількох боків оточувалися колонадами доричного або іонічного ордера. Стіни парадних приміщень були розписи. Зокрема, реконструйовані розписи стін, виконані у структурному стилі, за залишками розписного тиньку, знайденими у Пантікапеї та Фанагорії. Слід згадати також стінний розпис зі святилища Німфея із зображенням кораблів, тварин, сцен полювання. Підлоги в таких приміщеннях житлових будинків — андронах — вимощені галькою із сюжетними та орнаментальними різнокольоровими зображеннями (Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Фанагорія). Слід згадати таку підлогу зі сценою умивання двох жінок у Херсонесі.
Високими зразками мистецтва архітектури як за своїми конструкціями, так і за технікою їх виконання є поховальні пам'ятки. В Ольвії це кургани.Тіра. Статуя римського військового начальника(Мармуроподібний вапняк4 ІІ ст. до н. е.)
ІІ ст. н. е. Еврісівія та Арети і Зевса. На Боспорі — кургани ІV ст. до н .е. — Золотий, Царський, Мелек Чесменський. Особливу історичну, культурну і мистецьку цінність становлять настінні розписи кам'яних склепів Боспору. Саме за цими монументальними розписами простежується історія розвитку живописних стилів у Північному Причорномор'ї. Спочатку,  з IV ст. до н. е., це був структурний стиль, який імітував структуру кам'яної кладки. З кінця І ст. до н.е. він збагачується сюжетними зображеннями. З І ст. н. е. з'являється квітковий стиль (велика кількість квіткових гірлянд, гілок), а з ІІ ст. н. е. — інкрустаційний (в архітектурно-декоровану площину стіни вводяться геометричні фігури). У двох останніх стилях широкоОльвія. Кібела (Теракота; ІV ст. до н. е.) використовувалися також сюжетні — жанрові, військові і міфологічні сцени. Нерідко елементи різних стилів об'єднувалися в одному зображенні. Серед найвидатніших пам'яток Боспору слід згадати склеп Деметри в Керчі із зображеннями Деметри та сцени викрадення Кори Плутоном, склеп Сорака із зображенням сцени потойбічної трапези, склеп Анфестерія, де намальовані юрта, вершники, жінки з прислугою та ін.
Розписувалися й надгробні стели (наприклад, голова юнака на стелі з Херсонеса), а також саркофаги. Особливо яскраві зображення різних сцен були зроблені у саркофагу, знайденому в Керчі. Тут було намальовано шість сцен із різними сюжетами — граючі музиканти, майстерня художника, вершники тощо. Все це беззаперечно свідчить про існування тут власних високопрофесійних архітекторів і художників. Аналогічні розписи були в парадних при-
міщеннях святилищ, житлових будинків та інших споруд. Від них, однак, за винятком вищезгаданих трьох розписів з Пантікапея, Німфея та Фанагорії, до нас доходять настільки незначні фрагменти, що запропонувати досить вірогідну реконструкцію практично неможливо.
У містах Північного Понту знайдено чимало витворів скульптури, причому не тільки привізної, а й місцевого виробництва. Серед привізної, судячи з написів на постаментах, знайдених в Ольвії та Херсонесі, тут були оригінали скульптурних зображень або їхні копії, навіть таких видатних скульпторів старовини як Праксітель, Полікрат, Стратонід. У статуарній скульптурі, як правило, зображали богів, героїв, правителів, тварин, наприклад левів (Ольвія).
На рельєфах відображали сцени потойбічних трапез, фігури померлих, вершників, міфологічні та жанрові сцени. Найбільша різноманітність сюжетів спостерігається в коропластиці, де крім богів і героїв зображали акторів, звичайніих людей, різних тварин і птахів, побутові сцени тощо.
Привізна скульптура з'являється в античних містах Північного Причорномор'я майже одразу після їхнього заснування. Це голова куроса з Кеп, мармурові скульптури лежачих левів з Ольвії. До часів еллінізму відносяться статуї Діоніса, Артеміди, Афіни, Аполлона, Зевса, Гігієї, Гермафродита з Ольвії; Афродіти, Гігієї, Діоніса, Геракла з Пантікапея. Особливо слід відзначити комплекс срібних статуеток, знайдених у святилищі на Гурзуфському Сідлі у Криму. До перших століть нашої ери належать статуї Кібели й Афродіти з Пантікапея, римські портрети з Тіри, голова Гермеса з Ольвії.Ольвія. Стела ситонів (ІV ст. до н. е.). Фото Д. Коваленка
Виробництво місцевої скульптури розпочинається ще у VI ст. до н. е. (погруддя Аполлона з Ольвії). Із найцікавіших зразків часу еллінізму треба назвати рельєфи із зображенням Кібели, мармурову стелу ситонів (колегія, що відала заготівлею хліба), теракотову Кору Персефону з Ольвії, статую богині Астарти з Пантікапея, рельєфи із зображенням Геракла з Херсонеса. Серед творів перших століть нашої ери— статуя Неокла, бюст цариці Дінамії, рельєфи із зображеннями Афіни і Пана, що походять із боспорських майстерень. У зв'язку з цим слід сказати, що саме на Боспорі знайдено найбільшу кількість скульптурних творів, особливо надгробків. Саме тут виробився достатньо виразний місцевий реалістичний стиль. Ольвія. Кора-Персефона (Теракота; ІІІ ст. до н. е.)
Була розвинена в Північному Причорномор'ї і музична культура — на стелах і в розписах склепів є зображення музикантів та їхніх інструментів — кіфар, флейт, труб, лір. Згадка у списку учасників музичних змагань у Дельфах учителя музикантів боспорянина Ісіла дозволяє припускати, що північнопричорноморські греки за своїм рівнем розвитку музичної культури відповідали загальногрецьким стандартам.
Літературна творчість понтійських греків знайшла віддзеркалення в епітафіях, особливо численних на Боспорі, епіграмах і надгробних піснях, які свід-
чать про обізнаність їхніх авторів не тільки з поетичними досягненнями Греції, а й з основами віршування. В епітафіях часто крім виразу скорботи характеризувалися ті або інші позитивні якості покійного. Як приклад наведемо одну з боспор-
ських епітафій другої половини І ст. до н. е.:
"Аполлоній, син Аполлонія, прощай. Ти неоплаканим зійшов до Аїду, випустивши вітрам дух під ворожою рукою, а твоя дружина стогне у сльозах, сприйнявши неочікувану скорботу. Загинула твоя краса, згасла принадність, відлетів розум, усе сповнене скорботи: у твоїй особі зламано єдиний канон доблесті. Але якщо веретено Мойр і завертіло тебе, що наткнувся на страшний варварський спис, то нині тебе прийме не похмурий будинок (Аїда), а обителі героїв: бо тобі, Аполлоній, і раніше була встановлена почесна слава, і тепер, після смерті, віддається всіляка честь".
В епіграфічних написах згадуються також комедіо-
графи Херсонеса.Ольвія. Аполлон (Мармур; ІV ст. до н. е.). Фото Д. Коваленка Це, з урахуванням наявності театрів, свідчить про те, що тут здійснювалися театральні постановки не тільки уславленої грецької драматургії, а й, очевидно творів власних місцевих авторів.
Високої досконалості досягла в північнопричорноморських містах торевтика. Саме майстри Ольвії та Боспору є авторами більшості бронзових, срібних, електрових і золотих виробів, які археологи знаходять у багатих скіфських курганах. Це браслети, підвіски, дзеркала, гребені, чаші, пекторалі. Серед них є такі високохудожні вироби як пектораль із Товстої Могили, гребінь із Солохи, амфори з Чортомлицького кургану, чаші з Гайманової Могили тощо, виробництво яких зазвичай пов'язують із Боспором.
Значне місце в побуті займав парадний керамічний посуд. У VII — І пол. VI ст. до н. е. був розповсюджений посуд так званого орієнталізуючого стилю з геометричним, рослинним орнаментами, зображеннями тварин, рідше — сюжетними сценами. Його змінили чорнолаковий посуд, який проіснував до пізньоелліністичного часу, а також чорно- і червонофігурний посуд, що побутував у VI—IV ст. до н .е. Для чорно- і червонофігурної кераміки характерні зображення жанрових і міфологічних сюжетів. За часів еллінізму з'являються штамповані мегарські чаші з геометричним, рослинним орнаментом, іноді із сюжетними сценами. В перші століття нашої ери набувають розширення червонолакова кераміка, антропо- і зооморфні судини, посуд із різними рельєфними накладками у вигляді орнаментів або сюжетних сцен. Власне виробництво розписної кераміки в північнопонтійських містах починається лише у IV ст. до н. е. Виготовляють посуд у червонофігурному, а також у моно- і поліхромному стилях. Випускали і чорно- й червонолаковий посуд та мегарські чаші.Ольвія. Червонофігурний лекіф (V ст. до н. е.)Ольвія. Чорнофігурний глечик (VІ ст. до н. е.)