Анатолій Кущ

Анатолій Васильович Кущ — скульп­тор, член Національної спіл­ки художників України

Народився в повоєнному Києві 30 листопада 1945 р., батьків познайомила війна. Мама — з Харкова, батько — з До­неч­чи­ни, з села Новосьоловка Ста­ро­бе­шівського району. Більшість мешканців там — греки-еліни. 

Донька навіть взяла подвійне прізвище Кущ-Катракіс. Це пріз­вище прапрадіда. Він із грець­кого острова Кріт, був ху­дож­ником, там і зараз є його музей.

У 1972 р. закінчив Київський державний художній інститут. У 1977 р. — аспірантуру Ака­де­мії мистецтв СРСР. Із 2004 р. дійсний член Ака­де­мії мистецтв України. За­слу­же­ний художник України (1979 р.), з 1996 р. — Народний художник України.

У творчому доробку скульптора — десятки пам’ятників і монументально–декоративних композицій. Зокрема, цикл пам’ятників “Шляхи Тараса”, встановлених на Черкащині; па­м’ят­ники “Бе­рес­тецька битва”, Жертвам го­ло­до­мо­ру в Україні 1933 р. (Чи­каго, США), Бог­дану Хмель­ницькому (Рок­форд, США), Та­ра­су Шев­ченку в Бурштині (Івано-Фран­ків­щи­на), Слуцьку (Білорусь), Вар­ша­ві (Польща); монумент Не­за­лежності України та композиція “Засновники Київсь­кої Русі” в Києві.

В Україні — 29 пам’ятників і пам’ятних знаків Кобзарю. На Звенигородщині, його батьківщині, в яке село не заїдете — скрізь роботи Куща А. В. По­чи­наю­чи від Тарасика на руках у матері — “Мене там мати по­ви­вала” — до Шевченка-академіка.

Але задумано скульптором ба­га­то. Сам він вважає, що “Шев­ченка міг би робити ще і ще”.