Кінець політичної
кар’єри Павла Лазаренка

Україна, 1999 р.

Кінець політичної кар’єри Павла Лазаренка

Павло Лазаренко (нар. 23 січ­ня 1923 р. у с. Карпівка на Дніп­ропетровщині) — колишній прем’єр-міністр України (28 трав­ня 1996 р — 2 липня 1997 р.), у 1998 р. став народним депутатом, очолював фракцію “Гро­ма­да”. У березні 1997 р. у щорічному посланні до парламенту Президент України Л. Д. Куч­ма вперше звинуватив очільника уряду у невиваженій політиці на ринку енергоносіїв, через монополізацію газового ринку, що загрожувало економічній безпеці держави. Павло Лазаренко.jpgПре­зи­дент доручив вивчити ситуацію на газовому ринку Раді національної безпеки та оборони (РНБО). 14 вересня 1998 р. Ген­прокуратура порушила кримінальну справу проти П. Ла­за­рен­ка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. За кілька місяців ра­ніше органи правосуддя Швей­царії засудили П. Лазаренка за відмивання грошей у цій країні. 17 лютого 1999 р. Верховна Рада проголосувала за зняття депутатської недоторканності з П. Лазаренка, ухваливши постанову “Про надання згоди на притягнення до кримінальної від­повідальності та арешт на­род­ного депутата П. І. Ла­за­рен­ка”. Але він встиг втекти за ме­жі України. Перебуває в ув’яз­ненні під слідством у США, а також під слідством в Україні. Су­до­вий процес проходив у Сан-Фран­циско, де у Ка­ліфорнії його родина купила у власність коштовний будинок. 25 серпня 2006 р. у США суд засудив П. Лазаренка до 9 років тю­ремного ув’язнення і штрафу в 10 млн. доларів. Провина Пав­ла Лазаренка вважається доведеною за вісьмома епізодами, що стосуються відмивання грошей.