Навіть перша (попередня) статистика підсумків другого туру Президентських виборів, оголошена ЦВК 22 листопада про перемогу В. Януковича (із різницею голосів майже у 3% ), викликала несприйняття одного з кандидатів — у В. Ющенка, він закликав своїх прихильників збиратися на Майдані Незалежності у столиці, оголосив про рух опору, звинувативши владу в нечесності. 22 листопада на Майдані Незалежності зібрались десятки тисяч мітингувальників, перед якими виступали В. Ющенко, Ю. Тимошенко, Ю. Луценко, закликаючи до акцій громадської непокори. У центрі Києва з’явилися намети, у яких мешкали протестанти, почалися масові акції в західних та центральних областях. Наметові містечка із помаранчевою символікою були розбиті також поблизу Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради, інших адміністративних установ, робота яких була заблокована. Одночасно на сході й на півдні України проходили акції на підтримку В. Януковича, прихильники синьо-білого табору автобусами прибували до Києва. Після офіційної заяви ЦВК 24 листопада про перемогу В. Януковича,
В. Ющенко звернувся до Верховного Суду зі скаргою визнати недійсними результати голосування по Донецькій та Луганській областях у зв’язку з масовими порушеннями. Верховний Суд призупинив процес передачі влади новообраному Президенту. 3 грудня 2004 р. за умов надто складної політичної ситуації та масових акцій протесту Верховний Суд, розглянувши надані докази, прийняв такий вердикт: встановити достовірні результати голосування неможливо, а тому результати 2 туру є недійсними через численні порушення процедури голосування. Було призначене переголосування другого туру виборів Президента України на 26 грудня 2004 р.