Львів — у списку
культурної спадщини ЮНЕСКО

 Галичина, 1998 р.

Львів — у списку культурної спадщини ЮНЕСКО

У німецькому місті Кельн у 1618 р. виходить у світ черговий, шостий том видання з серії “Опис міст світу” (“Ці­ві­та­тес Орбіс Террарум”). Ця се­рія видавалася за ініціативою видавничої спілки Франца Го­ген­берга, Георга Брауна та Си­мо­на Новелянуса. В цьому ба­га­тотомнику було розміщено описи найвідоміших тогочасних міст, серед яких опис та графічна панорама міста Львова. Ф. Гогенберг, використовуючи тогочасний ма­лю­нок архітектора-фортифікатора Авреліо Пас­са­роті, виконав гра­вюру, а львів’я­нин Йоан Альн­пех зробив короткий опис міста. Вже у ті часи багато читачів, дістали змогу дізнатися про багато міст Єв­ро­пи, завдяки цьому виданню. Пе­речитуючи видання, читачі мали змогу познайомитися з унікальною ар­хі­тек­ту­рою Льво­ва, з особливою композицією не­пов­торних си­луе­тів веж, бань цер­ков та дзвіниць. Тож з упев­неністю можна сказати, що у 1618 р. Львів вперше дістав європейське визнання, а в ті часи це було рівнозначно світовому визнанню.P9173166_final.jpg
Вдруге Львів дістав світове визнання через 380 років, коли в грудні 1998 року в японсь­ко­му місті Кіото його занесли до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО (Шорлд Ге­рітаюе Ліст). В історії Львова — це безперечно визначна подія.Панорама Львова.jpg
У Списку під реєстраційним но­мером 865 тепер значиться історичний архітектурно- містобудівний комплекс центральної частини Львова з ансамблем собору св. Юра та горою Ви­со­кий замок загальною площею близько 120 гектарів.
Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих те­ренах з’явилося ще у ХІІ ст. в районі сучасної площі Ста­рий Ринок. В середи­ні ХІІІ ст. князь Данило Галицький Ро­ма­но­вич на місці поселення за­сну­вав Львів у його сучасному вигляді. Тогочасне місто було розташоване навколо Ста­ро­го Ринку. Попри ринок проходила можливо найдавніша львівська вулиця, що збереглась донині — т. зв. “Волинський шлях” (нині вулиця Богдана Хмельниць­кого).
Спочатку було забудовано частину в улоговині, яку сьогодні називають центром міста. Бу­дів­ництво велося в класичних архітектурних стилях. На початок 20 століття улоговина була забудована.