Україна готується до
чемпіонату ЄВРО 2012 року

Євро-2012 — найбільша і найвизначніша подія для України. Проведення турніру — це той досвід, яким ми будемо пишатися ще довго. Важливість підготовки України до Євро-2012 найперше полягає у будівництві якомога більшої кількості стадіонів. Готуючись до масштабного футбольного свята – Євро-2012, Україна приголомшила увесь світ темпами підготовки до чемпіонату Європи. Менеджери і будівельники працювали на об’єктах вдень і вночі за будь-якої погоди. В 2010 р. їх працю можна дорівняти подвигу, тому що зробили неможливе: стадіони – НСК “Олімпійський” у Києві, Львівсь­кий стадіон наближаються до завершення, а “Донбас-Арена” у Донецьку та ОСК “Металіст” в Харкові, що будувались за приватні кошти, були здані в експлуатацію ще в 2009 р.

У Борисполі зданий термінал “F”, готовність терміналу “D” та реконструйованого “В” наближається до завершення. У Львівському аеропорту тривають роботи з будівництва пасажирського терміналу та реконструкції злітно – посадкової смуги, зовнішніх інженерних мереж. У Донецьку завершується будівництво нового пасажирського терміналу, закінчується реконструкція МА “Харків”. Завдяки приватним інвестиціям побудовано 70 готелів. Оновлюються тис. км автошляхів, будуються нові дороги. 

Міжнародний турнір допоможе розповісти більше про себе європейцям.

Україна – держава з цікавим, насиченим минулим та багатовіковою історією – змогла зберегти до наших днів незліченну кількість культурних, архітектурних та історичних пам’яток. Понад 30 років до Світової спадщини ЮНЕСКО вносять найрізноманітніші видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання всього людства. В списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні значиться 6 найменувань: Київський Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве (Хмель­ницька і Одеська області), Букові праліси Кар­пат (Українські та Словацькі Карпати), Ре­зи­ден­ція Буковинських митрополитів (м. Чернів­ці), при­чому десятки пам’яток на території країни зараз розглядаються ЮНЕСКО як кандидати на включення до списку.

Софійський собор у Києві – одна з небагатьох пам’яток української архітектури часів Київської держави, що вціліла до наших днів. Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. Тут велося літописання й були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. І досі збереглися унікальні мозаїки, фрески та іконостас. На стінах Святої Софії до наших днів залишилися графіті – написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору, що є цінними відомостями про тогочасне життя.

Вражає своєю величчю й Києво-Печерська лавра, яка нині є державним музейним комплексом. Част­ково його територія використовується як монастир та резиденція київського митрополита УПЦ. За­сно­ва­на далекого 1051 р. як невеликий печерний монастир, обитель нині охоплює територію площею у 28 га, на якій розміщено понад 80 споруд. Свого часу лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковнослов’янську мову й переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор, Никон, Силь­вестр. У ХІІІ столітті було складено “Києво-Пе­черсь­кий патерик” – важливе джерело історії Києва. На території лаври поховано багато видатних осіб. У музеях і фондах, розташованих на території Киє­во-Печерської лаври, можна побачити рукописи ста­родрукованих книг, колекцію тканин і вишивок.

По-своєму унікальна територія ансамблю історичної частини Львова. Вона займає 120 га давньоруської та середньовічної частини міста Львова та території собору св. Юра на Святоюрській горі. Буферна зона 
Ансамблю історичного центру визначена межами історичного ареалу і становить близько 3000 (!) га. Львів було прийнято до Світової спадщини за двома критеріями:

- за своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини;

- політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили хоч і різноманітні, та все ж взаємно пов’язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

Найменш знаний об’єкт Світової спадщини в Україні – геодезична дуга Струве, чи “Російсько-Скандинавська дуга”, – являє собою мережу з 265 вимірювальних пунктів, що розташовані вздовж одного із меридіанів від узбережжя Північного Льодовитого океану до Чорного моря протяжністю 3 тис. кілометрів. Це перша в історії ЮНЕСКО науково-технічна пам’ятка культури. Цей грандіозний проект, створений у 1815–1852 рр., мав на меті довести правоту теоретичних розрахунків Ньютона про те, що Земля сплюснута на полюсах. Для цього було вирішено провести вимірювання безпосередньо на місцевості. На час створення Дуга пролягала територією двох держав – Російської імперії та Шведсько-норвезької унії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав. В Україні відновлено чотири пункти Дуги: один в Одеській області – біля села Старонекрасівка, ще три – на Хмельниччині: Баранівка, Катеринівка і Фельштин.

Одвічні букові ліси Карпат – неповторний зразок незайманих лісів помірного кліматичного поясу. Він складається з 10 окремих заповідників, розташованих вздовж осі протяжністю 185 км, – від Ра­хівсь­ких гір і Чорногірського пагорба в Україні, пере­ходячи на заході в Полонинський пагорб, аж до Буковського пагорбу та гір Вигорлат у Сло­вач­чині. Саме тут збереглися умови, що дозволяють про­водити найповніші дослідження екологічних структур і процесів зростання європейського бука в різних місцях. Ці ліси також свідчать про процеси відновлення і розвитку земних екосистем і поселень, які розпочалися після останнього льодовикового періоду й тривають до теперішнього часу. 

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації — визначна пам’ятка архітектури міста Чернівці. 28 червня 2011 р. на 35-й сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО включена до списку Світової спадщини.

Занесення до списку всесвітньої спадщини однієї з найкрасивіших українських пам’яток архітектури  символічне ще й тим, що вона була створена свого часу чеським архітектором Йозефом Главкою у період перебування Буковини у складі Австро-Угор­щи­ни. Цей факт засвідчує причетність до зазначеного архітектурного шедевру принаймні трьох європейських країн: Австрії, Чехії та України.

Побудована на місці старого єпископського палацу в 1864–1882 рр. Нині тут розташувались центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Відомий чеський учений, архітектор, академік Йозеф Главка спроектував нетрадиційний комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів візантійського та романського стилів. Цей проект неодноразово займав призові місця на відомих конкурсах архітекторів і був, зокрема, відзначений на Всесвітній виставці у Парижі.

Перелік українських об’єктів Світової спадщини безумовно має бути більшим. Наша держава має що показати світові! Свого часу до попереднього списку об’єктів, які можуть претендувати на внесення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, було вклю­чено 14 українських об’єктів, серед яких: ар­хео­логічний комплекс “Кам’яна могила”; астрономічні обсерваторії Києва, Одеси та Ялти; Ханський палац у Бахчисараї; пам’ятки Судацької фортеці III—XVIII століть; Культурний ландшафт та каньйон Кам’янця-Подільського; дендропарк “Софіївка”; історичні центри Одеси, Чернігова; Кирилівська та Андріївська церкви в Києві; Миколаївська астрономічна обсерваторія; заповідник “Асканія-Нова”; руї­ни Херсонесу; Шевченківський національний заповідник “Тарасова гора” в Каневі. 

Готуючись до масштабного футбольного свята – Євро-2012, Україна зможе гідно презентувати свою багатовікову історію – історію великого народу.