Історія Харкова. 1908
- 1909 рр.

 1908 РІК

ПОДІЇ

♦  1908 року на Старо-Московській вулиці, зарубіжні фахівці — англійці і бельгійці, що працювали на заводі сільгоспмашин Гельферіх-Саде, спорудили для себе перше футбольне поле. Ця подія стала початком історії футболу у Харкові.

♦  Південно-Російський Автомобільний Клуб в Харкові був заснований в 1909 році. Перші автомобілісти Харкова збиралися в приміщенні костелу на вул. Гоголя, 4, що зберігся до . Пізніше правління Клубу знаходилося на Скобелевській пл. 32 (пл. Руднєва) . Гараж автоклубу перебував у Помірках. Члени клубу не тільки займалися вивченням і розвитком автомобільної техніки, але і розширенням кордонів її застосування, надаючи свої автомобілі, наприклад, службі швидкої допомоги та ін.
    Членський внесок за перший рік був не жартівливий на ті часи -100 рублів, а в наступні — по 30 руб. . Члени Клубу, які брали участь у змаганнях в перший рік платили 25 руб, а далі — по 15 рублів. Крім того, серед членів Автомобільного Клубу в рахунок членського внеску поширювався журнал «Автомобіль» .
    Одним з перших членів Клубу був Григорій Гольдберг, на гроші якого була побудована Трьохсвятительська (Гольдберовская) церква. Крім того, серед відомих членів клубу був і Степан Васильович Гризодубов, не раз займався лагодженням перших харківських авто ще до революції у своїй електромайстерні на Мироносицькій.
У вересні 1911 року через Харків та за участю членів Харківського автоклубу пройшов великий пробіг на приз Государя — Імператора, Миколи ІІ за маршрутом Санкт -Петербург — Севастополь.


ОБ'ЄКТИ

♦ У 1908 році брати-французи Боммер відкрили у Харкові перший стаціонарний кінотеатр в Російській Імперії.   Кінотеатр  «Боммер» є найстарішим кінотеатром Східної Європи, що працює без перерви до сьогодення. Кінотеатр братів Боммер

  У березні 1908 року  газета «Південний Край» поінформувала харківську публіку,  яка вже бачила " Аніматограф " Р.Пола, " Туманні картини " К.Краузе, " Кінетограф " А.Федецького, про урочисте відкриття братами Боммер в центрі міста, по вул. Катеринославської, 6, принципово нового синематографа: стаціонарного, постійно діючого, у спеціально побудованому для нього будинку. (Доти всі ілюзіони — біографи — сінематографи тулилися в незручних пристосованих приміщеннях.)

    Відкриттю кінотеатру братів Боммер у Харкові передувала справжня рекламна кампанія, що стала новим кроком, і була інтригуючою. Попередньо  в газеті " Последнія Новини Сезону. Харьков' " почали з’являтися рекламні блоки, що займали половину першої сторінки видання та… були порожні.

   Справа в тому, що матеріали, заборонені цензурою, в газетах мали саме такий вигляд білих плям прямокутників. У газеті " Последнія Новини Сезону. Харьков' " великий білий прямокутник був підписаний : "перший французький електро — біограф' Бр. Боммер."  Надавши такий вид, господарі кінотеатру досягли надзвичайного успіху. Аудиторію підігріли настільки, що відвідування електро-біографа в перші дні було ризикованою справою. Газети писали про численні випадки ушкоджень у натовпі охочих потрапити до кінотеатру нового покоління на 400 місць. Навіть російський спеціалізований тижневик " ТЕАТР і МИСТЕЦТВО", що постійно принижував сінематограф, вбачаючи в ньому загрозу театру, з часом змушений був визнати, що серед 11 сінематографів Харкова " прівлекает' ще публіку розкішно обставлений " театр' " бр. Боммер «. (№ 26, 1908 р.)

ОСОБИСТОСТІ

17 грудня 1908 народився Юрій Володимирович Шевельов (прізвище при народженні — Шнейдер. Псевдоніми Юрій Шерех, Гр Шевчук. Помер 12 квітня 2002 року Нью -Йорк, США)Шевельов — славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник діаспорного наукового та культурного життя. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959 -1961 та 1981 -1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво -Могилянської академії.
    Головний редактор журналу «Сучасність». Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць: " Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965) , «Історична фонологія української мови» (1979) , " Нарис сучасної української мови " (1951). Сам про себе славіст № 1 без зайвої скромності мав право сказати: «Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови». І це справді відповідає дійсності. Творча спадщина найвідомішого і найпопулярнішого літературознавця українського зарубіжжя становить близько 900 праць. В Гарвардському і Колумбійському університетах, професором яких він був, творче надбання Шевельова займає визначне місце у скарбниці світової науки. Але у рідному місті про нього відомо лише одиницям.


1909 РІК


ПОДІЇ


ОБ'ЄКТИ 

  У 1909 році в Харкові було урочисто відкрито бронзовий бюст Миколи Васильовича Гоголя. Він знаходиться на площі Поезії, навпроти ХарківськогоПам'ятник Гоголю у Харкові драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка.

   Сама ідея спорудження пам’ятника, звичайно ж, з’явилася набагато раніше 1909 року.  1881 році був проведений благодійний спектакль, метою якого став збір коштів на встановлення пам’ятника письменникові, але грошей не вистачило. І тільки в ХХ столітті до цього питання повернулися.

   Пам’ятник Гоголю має схожі за стилем створення риси з пам’ятником Олександру Сергійовичу Пушкіну, який розміщений навпроти драматичного тетра. Це й не дивно, адже вони належать руці одного майстра — скульптора Б. В. Едуардса. Таким чином, розмістивши бюсти Пушкіну і Гоголю в різних кінцях скверу Поезії, йому додали свою родзинку і своєрідну архітектурну повноту і гармонію.


ОСОБИСТОСТІ

   27 квітня (10 травня) 1909 р. у м. Харків народилася льотчиця Гризодубова Валентина Степанівна . Перша жінка - Герой Радянського Союзу.Валентина Гризодубова
  У 1937 році встановила 5 світових авіаційних рекордів висоти, швидкості і дальності польоту.
  1938 року в якості командира екіпажу на літаку АНТ- 37 «Родина» зробила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід.
  За виконання цього перельоту Гризодубової Валентині Степанівні 2 листопада 1938 присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна.      1939 їй вручено медаль " Золота Зірка " № 104.   Учасниця Великої Вітчизняної війни.   Померла 28 квітня 1993. Похована на Новодівочому кладовищі в Москві.