Київщина, 1397 р.

Київський Псалтир

Розп'яття Христа. Мініатюра Київської ПсалтиріМініатюри славетної Київської Псалтирі були виконані у   1397 р. дяком Спиридонієм на замовлення смоленського єпископа Михаїла. Як нотує у своїх працях Л. Міляєва, "у Псалтирі поетичні образи природи перекликались із народними ані-містичними уявленнями, книжні елементи — з фольклорними мотивами. Тому такий життє-радісний і оптимістичний увесь лад художнього оздоблення книги. Рисунки, що супроводжують текст, пояснюючи і коментуючи його, заповнюють усі береги рукопису. Їх каліграфічна загостреність поєднується з певною декоративною площинністю, яка допомагає їм органічно співіснувати з текстом.

Київська Псалтир скопійована з візантійського  оригіналу  ХІ—ХІІ ст., який зберігся лише у фрагментах. З нього взято композиційні прийоми та принципи розташування ілюстрацій. Проте, незважаючи на споріднені риси, малюнки Київської Псалтирі просякнуті духом іншої доби й відрізняються стилістично. Маленькі постаті сповнені особливої вишуканості, їхні пропорції видовжені, їхня каліграфічна витонченість доведена до ювелірної довершеності. Ілюструючи книгу, автор мініатюр йде шляхом докладної розповіді, часто насичуючи свої малюнки наївними побутовими деталями. 

Для кращого розуміння зв'язку тексту з мініатюрами до останніх проведені рисочки-вказівки. Сяючі золоті штрихи, густо покладені на сині, яскраво-червоні, багряні й зелені одежі, надають мініатюрам виключної барвистості та пишності й змушують пригадати розкішний колорит мозаїк Михайлівського монастиря в Києві. Це й зрозуміло, адже майстер мініатюр Київської Псалтирі жив у оточенні київських творів живопису, які не могли не вплинути на його мистецтво.Вознесіння Христа. Мініатюра Київської Псалтирі

Автору мініатюр Київської Псалтирі притаманне справжнє розуміння прекрасного, коли зміст і форма, композиція й колорит виступають у гармонійній узгодженості. Звертаючись до традиційних сюжетів, які мають прямі аналогії і в мініатюрах інших рукописів, і в іконопису, він завжди знаходить власні мистецькі засоби. 

"Розп'яття" виявляє глибоку скорботу Богоматері та Іоанна. Вписані в коло дві вигнуті постаті, що стоять по боках розп'яття, виражають своїм силуетом безмовне горе й відчай. Зміщене вбік вигином рамен, тіло Христа порушило центричність композиції і внесло життєву правду в зображення, що чарує мелодичністю ліній та довершеністю художнього задуму. 

Надзвичайно поетичною є мініатюра Псалтирі "Вознесіння". Христос сидить в мандорлі-сяйві, яку підтримують чотири янголи. Їхні фігурки з розставленими крильцями надають зображенню краси вишуканих узорів. Внизу — Богоматір і апостоли, які моляться. Два тоненькі деревця, що відділяють постать Богоматері від апостолів, роблять композицію дуже витонченою. У ній з'являється легкість, обидві її частини добре поєднуються в одне ціле. Силует у більшості сюжетів відіграє головну роль — він гранично відточений і виразний, його лаконічність і скупість дають право говорити про монументальність форми цих невеличких зображень. Нескінченно різноманітні численні фігурки вершників, які то поволі ідуть, то стрімко мчать, то переходять вбрід річку. 

У багатьох мініатюрах передані цікаві деталі, помічені в житті. З особливою майстерністю художник малює танці та трудові сцени. На одній бачимо гончаря, який розписує посудину, схожу на амфору, на інших — жінок, які купають немовлятко ("Різдво"), будівельників, що споруджують церкву, пастухів і ще багато цікавого. 

Побутова сцена з Київської ПсалтиріМініатюрам Київської Псалтирі належить особливе місце в історії українського мистецтва. Їх високий художній рівень є незаперечним доказом того, що спустошливі напади ворогів не знищили Київ як культурний центр. Йому вдалося зберегти і передати наступним поколінням традиції давньоруського мистецтва. Той факт, що смоленський єпископ Михайло, проїжджаючи через Київ, замовив дякові Спиридонію написати цю книгу, говорить про те, що в ХІV ст. ще не померкла художня слава "матері руських міст."".