Волинь, 1431

Битва під Луцьком

Владича вежа Луцького замкуСвидригайлове князювання почалося воєнними діями на порубіжжі Польщі та Великого князівства Литовського. Яблуком розбрату стало Західне Поділля, яке з 1395 р. належало Спиткові з Мельштина. Після загибелі Спитка у битві на Ворсклі воно повернулося до Ягайла, котрий у 1411 р. передав його Вітовту в довічне володіння. Втім, польські шляхтичі, яких було чимало на Поділлі, неохоче присягали на вірність новому володарю й уперто вважали свої землі коронними; це вповні відповідало намірам краківського двору приєднати Поділля до Польщі по смерті Вітовта. Тож не дивно, що після звістки про неї поляками було захоплено низку замків на Західному Поділлі. Це викликало обурення Свидригайла, який у відповідь затримав у Литві Ягайла. Останній пообіцяв повернути Поділля, та не додержав свого слова, і на польсько-литовському прикордонні спалахнула справжня війна, оперта, щоправда, не на ініціативу Свидригайла, а на рух місцевих сил.Каменемет з противагою. За А. Кирпичниковим

Поштовхом до відкриття воєнних дій між королем і великим князем литовським стала образа, завдана Свидригайлом Ягайловому послу; роздратований поведінкою брата, король у червні 1431 р. вирушив на Волинь, де 31 липня зіткнувся зі Свидригайловим військом. По битві, яка відбулася під Луцьком, литовський володар був змушений відступити; місто ж опинилося в облозі, що затяглася на декілька тижнів. Пасивність, яку виявив Свидригайло у перебігу цієї кампанії, певною мірою компенсувалася його зусиллями у справі мобілізації своїх союзників — німців, волохів і татар; їхні напади й змусили польського короля у серпні 1431 р. піти на дворічне перемир'я зі Свидригайлом на умовах збереження статус-кво. Та справу так і не було доведено до кінця: через рік, у серпні 1432 р., Свидригайло втратив великокняжий стіл, який узурпував молодший брат Вітовта — Сигізмунд Кейстутович.