Плани відродження
Київського князівства

Плани відродження Київського князівства


Ліквідація Київського князівства після смерті Семена Олельковича (1470 р.) була важливою віхою у житті українських земель за часів литовської зверхності. Однак далеко не всі знають, що після утвердження на Київщині режиму воєводського правління скасування її удільності не розглядалось як остаточне. Після кончини Казимира Ягеллончика, котрий на смертному одрі поділив свої володіння навпіл між старшими синами Олександром і Яном-Ольбрахтом (перший став великим князем литовським, другий — королем польським), виник план передачі "Киева и иных городов" їхньому "обділеному долею" братові Сигізмунду з перетворенням його на співправителя Олександра у межах Литовської держави (1495—1496 рр.); по суті, йшлося про перспективу модифікації дуалістичної держави Ягеллонів у тріалістичну. 

Схема Зимненського монастиря-фортеці (за О. Лесиком)
Цей проект неабияк стурбував московського володаря Івана III, чия дочка Олена була дружиною Олександра Ягеллончика. Він написав Олені, котра й сповістила його про цей план: "Что еси говорила, что князь великий да и панове думают и хотят Жидимонту (Сигізмунду) дати в Литовском в великом княжестве Киев да и иные городы; ино, дочь, слыхал я, каково было нестроенье в Литовской земле, коли было государей много; а и в нашей земле, слыхала еси, каково было нестроенье при моем отце; а после отца моего каковы были дела и мне с братьею, надеюся, слыхала еси, а иное и сама помнишь; и только Жидимонт будет в Литовской земле, ино вашему которому добру быти? И я приказываю то к тебе того деля (заради того), что [ты] еси дитя наше и что не по тому ваше дело почнет делатись, и мне того жаль. А захочеш о том говорити с великим князем, и ты бы говорила с ним от себя, а не моею речью; да ко мне бы еси обо всем отказала (дала знати), каково ваше дело" (травень 1496 р.).Олександр Ягеллончик. Малюнок Яна Матейка

Отже, лякаючи дочку примарою міжусобиць і чвар та старанно маскуючи свої справжні наміри батьківським піклуванням, Іван III прагнув змусити її чоловіка відмовитись від проекту, котрий мав ускладнити перебіг боротьби за Київ — центральний пункт загальноруської програми московського володаря. Невідомо, наскільки вагомим був голос Олени у розв'язанні цієї проблеми — однак план відновлення Київського князівства так і не було реалізовано (сини Казимира задовольнили амбіції Сигізмунда значною грошовою компенсацією). Втім, дискусія навколо цього питання виразно засвідчує той неабиякий політичний потенціал, що його містила в собі ідея київського княжіння.