Україна за описом
барона Герберштейна


Україна за описом барона Герберштейна 


Австрійський дипломат Сигізмунд Герберштейн двічі — у 1517 і 1526 рр. — побував у Східній Європі, маючи у своєму багажі "Трактат про дві Сарматії" Матвія Мєховського. У надрукованих ним у 1549 р. "Записках про Московію" він часто полемізував з Мєховським, а подеколи — уточнював його дані. 

Половецькі баби
Київ. Гравюра першої половини XVIІ ст.
Описи України, що вийшли з—під пера Герберштейна, були так само "заочними", як і описи Мєховського; однак він мав за інформатора сина колишнього київського воєводи Мартіна Гаштольда — литовського канцлера (й до того ж володаря Любеча) Альбрехта Гаштольда. Очевидно, лише від нього він міг дізнатися про існування у Києві узгір'я, долаючи яке можна втратити все майно на користь казни, якщо при цьому поламається візок. Йдеться про звичай, зафіксований у документах таким чином: "Которые купцы коли едут с Киева и возы свои товаром тяжко накладывают,  для мыта, ижбы возов меньше было (тобто аби зменшити суму митного збору, яким обкладалися візки з товаром); и в которого купца воз поломится с товаром, на одну сторону по Золотые Ворота, а на другую сторону — по Почайну реку (тобто в територіальних межах тодішнього Києва), ино тот воз с товаром биривали (тут: конфісковували) на воеводу киевского".

Крім того, Сигізмунд Герберштейн першим із іноземців згадав про "дуже давні гробовці з тілами, не пошкодженими тлінням", які приваблюють прочан до Києво-Печерського монастиря. Докладніші його описи походять з пізніших часів.
Київські печери. Сучасний вигляд 
Посли на аудієнції в імператора Максиміліана І, чиї інтереси представляв у Росії  Сигізмунд Герберштейн. Ілюстрація до "Записок про Московію"
Герберштейн намагався розшукати на східноєвропейських обширах жертовники Олександра Македонського та Цезаря — легендарні об'єкти, віра в які ґрунтувалася на авторитеті Птолемея. Росіяни, яких він розпитував, були спантеличені — але водночас поінформували його про існування якихось "мармурових і кам'яних статуй" поблизу гирла "Малого Танаїсу", у Святих гір. 

Вочевидь, згадані статуї були лишень половецькими кам'яними бабами; однак цей фрагмент "Записок" заслуговує на увагу через пояснення автора, що "Малий Танаїс починається в Сіверському князівстві й тому зветься Сіверським Донцем", а також хронологічно першою згадкою про Святі гори — місця, де нині височіє Успенський Святогорський монастир.




Зображення Сіверського Донця ("Донця, або Малого Танаїсу") на карті Сигізмунда Герберштейна. 1556 р.
Зображення жертовників Олександра Македонського та Цезаря на карті Європейської Сарматії Герарда Меркатора. 1584 р.