Україна очима
литовських ревізорів

Україна очима литовських ревізорів 

Ченці за роботою. Мініатюра з рукопису XVI ст.
Матеріали ревізії 1552 р. є першорядним джерелом для дослідників історичної демографії. Вони виразно засвідчують процес зменшення кількості сільських поселень в Україні внаслідок "воювання" їх татарами. Симптоматичним є й те, що в    ХVІ ст. елементом територіальної структури на Київщині, Наддніпрянщині та Брацлавщині виступали не лише міста, містечка й села, а й так звані "землі" — території з мінімальним населенням, яке нерідко не було постійним. Темпи розвитку урбанізаційних процесів у цих регіонах були вкрай повільними. Так, за підрахунками П. Саса, в середині ХVІ ст. на Східному Поділля нараховувалися лише 2 міста й 4 містечка, тимчасом як на Волині їх було відповідно 32 і 89. Найменше була залюднена Наддніпрянщина, де переважали промисловики-уходники, котрі жили тут "на мясе, на рыбе, на меду"; опріч них у ревізіях середини ХVI ст. згадуються лише "копачі", котрі в пошуках скарбів розривали давні кургани.