Кирило Терлецький

Кирило_Терлецький.pngОсоба Кирила Терлецького відома передовсім тим, що він був одним із головних ініціаторів і лідерів Берестейської унії. Відтак, про нього писали практично всі історики церкви ХІХ — ХХ ст. Проте, заангажованість єпископа в унійну справу (а також різноманітні її відтінки) настільки притупили увагу дослідників, що вони навіть неохоче згадують ту обставину, що луцький і острозький єпископ був екзархом Київської митрополії і тривалий час мав вирішальний вплив на долю українсько-білоруського християнства. 
К.Терлецький народився, ймовірно, на пінському Поліссі орієнтовно в 40-их рр. ХVІ ст. Принаймні, його молоді роки пройшли в поліському краї. Походив він із шляхетської роду, корені якого були на Перемишлянщині. В 60-их роках XVI ст. протопоп замкової церкви св. Дмитра у Пінську. 1572 р. помер тодішній Турово-Пінський єпископ Андрій Русин-Берестейський. Кирило Терлецький (тоді вдівець, міг прийняти чернечий постриг) почав боротьбу за Турово-Пінську кафедру.1575 р. в період безкоролів’я отримав грамоту на Турово-Пінську єпархію.
 К.Терлецького підтримував князь Костянтин Василь Острозький, який мав земельні володіння на Пінщині. Ставши єпископом, К.Терлецький вимагав дотримання прав і привілеїв духовенства, збирав документи з історичного минулого свого єпископства, уклав єпархіальний архів. Значну увагу приділяв зміцненню економічного становища церкви. Збудував храм св. Духа у Пінську, опікувався убогими. 1585 р. помер Луцько-Острозький єпископ Іоан Борзобагатий-Красенський. В травні 1585 король Стефан Баторій призначив К.Терлецького Луцько-Острозьким єпископом. 
В серпні 1589 р. Константинопольський патріарх Єремія II призначив К.Терлецького своїм екзархом — першим з українських єпископів. Занепад православної церкви на землях Речі Посполитої спонукали К.Терлецького та інших єпископів до пошуку шляхів зближення з католицькою церквою. У червні 1590 р. на з’їзді єпископів у Белзі К.Терлецький разом з іншими єпископами (зокрема, Гедеоном Балабаном) вперше порушив питання про необхідність об’єднання православної і католицької церков. 1594 р. на з’їзді у Сокалі К.Терлецький отримав доручення провести переговори про укладення майбутньої унії. У червні 1595 р. учасники собору в Бересті ухвалили тексти звернень до польського короля Сигізмунда III Вази та Римського папи Климентія VIII, вирішили послати делегацію у складі К.Терлецького та Іпатія Потія до Риму. К.Терлецький брав участь у Берестейському соборі 1596 р., де було урочисто проголошено укладення церковної унії Київської митрополії з католицькою церквою. 1598 р. одержав від короля Жидичинську архимандрію. Був похований у Луцькому кафедральному соборі.