Північне
Причорномор'я, 1503 р.

Історія у дзеркалі топоніміки 

У стародавньому Білгороді, який височіє на скелястому березі Дністровського лиману, не раз хазяйнували іноземці, щоразу змінюючи назву міста. Воїни Батия, які прийшли сюди у 1242 р., назвали його Ак-Ліба. Наприкінці ХІІІ ст. монголів заступили генуезці, під чиєю зверхністю Білгород був відомий як Монкастро (Замок на горі), Мальвокастро (Зелений замок), Аспрокастро (Білий замок). У XIV cт. місто спочатку потрапляє під владу Угорщини, дістаючи назву Фегер-Вар (Біле місто), а потім як Четатя-Албе (Біла фортеця) стає складовою новоутвореного Молдавського князівства. Останнім у низці іноземних імен став Ак-Керман, чи Ак-Кермен (Біла фортеця, чи Білий камінь), як охрестили Білгород турки-османи; ця назва проіснувала найдовше — до 1944 р.
Фортеця у Білгороді-Дністровському