Поділля, 1561 - 1571
рр.

Замок у Старокостянтинові й інші резиденції Острозьких

Луцька вежа в Острозі. Фото С. КлименкаУ назві подільського містечка Старокостянтинова збереглося ім'я його колишнього власника — князя Костянтина-Василя Острозького. У 1561 р. він розгорнув у с. Колищенці будівництво замку, з появою якого поселення було перейменовано на Костянтинів (Старокостянтиновим воно стало на початку ХVІІ ст.). 

Замковий комплекс у Старокостянтинові включає двоповерховий княжий палац (цегляний, прямокутний у плані, позбавлений зовнішнього декору),  оборонну вежу й замкову церкву. Частково збереглися оборонні мури із в'їзною брамою. Замкова церква також будувалась як оборонна споруда: вона має потужні, укріплені контрфорсами стіни й вузькі стрільчасті вікна. 

Як слушно нотує О. Лесик, композиційним центром комплексу є двоярусна оборонна вежа. Її маса "з глибокими нішами у вигляді амбразур зі стрільницями контрастує з ренесансним аттиком складної конфігурації, який декорований пілястрами. Подібне зустрічається в надбрамній вежі Острозького замку".

Ця вежа, звана також Луцькою, була збудована, вочевидь, у другій половині ХVІ ст. Вона вирізняється оригінальним архітектурним вирішенням — поєднанням двох об'ємів: меншого прямокутного, розташованого з внутрішньої сторони замкових мурів, і більшого овального зовні. Це підсилювало оборонні властивості вежі, поліпшуючи фланговий обстріл підступів до неї. Грізну потугу Луцької вежі значно пом'якшує фігурний аттик з пілястрами й декоративною ліпниною.  

Так ж поєднання оборонної й естетичної складових спостерігається ще в одному із замків Острозьких — у Старому Селі на Львівщині, спорудженому у 1580-х рр. Тут пишні корони фігурних аттиків істотно пом'якшують суворий вигляд глухих стін замка й роблять його однією з наймальовничіших магнатських резиденцій кінця ХVІ ст.