Сіверщина, 1500 р.


Початок московсько-литовської війни


Перехід на службу до Івана ІІІ його близьких родичів, князів Семена Можайського та Василя Шем'ячича, чиї батьки за часів Казимира дістали на Сіверщині політичний притулок і масштабні володіння, був драматичною подією, яка стала поштовхом до московсько-ли- товської війни 1500—1503 рр. Тогочасні літописи по-різному оповідають про цей конфлікт: у московських ідеться про утиски православних у Литві, у білорусько-литовських акцентується факт змови між московським володарем і сіверськими князями, які прагнули збільшити свої уділи. Паралельно у польських хроніках ХVІ ст. міститься анекдотичне (й позбавлене історичної основи) оповідання про образу, нібито завдану сіверським князям при дворі Казимира, що й  спровокувало їхній перехід під владу Москви. 

Панорама сучасного Вільнюса
Це оповідання майже дослівно відтворено в українському хронографі: "Скоро Иван Васильевич, царь московский, опановал Великий Новгород, княжата северские до Ивана Васильевича, до московского великого князя и царя, пристали, хоча невеликая была до оторваня причина, а то тая, же гды до Вильно до короля Казимира приехали тые княжата, одверные (вартові біля дверей до Казимирових покоїв) не хотели их на покой до короля пустити. А так един из них княжа упорне допирал войти до короля, ногу за порог пересадил, а одверный, не пускаючи его, палец ему ножной дверьми притиснул и сломал. Хоча за то одверный был скараный, бо шию ему утято (відрубано голову), однако же гнев тех княжат тем не был ублаганый, бо зараз з Вильно выехавши, до князя великого московского поехали, сами себя и князства ему свои подали".