Сіверщина, 1551 р.


Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському 

Спасо-Преображенський монастир. Фото С. Клименка
Спасо-Преображенський монастир був одним із форпостів колонізації Сіверщини у XVI ст. Він активно загосподарював не лише монастирську округу, а й віддалені регіони — зокрема, Путивльщину. Це виразно унаочнює грамота, видана монастирю Іваном Грозним у 1551 р. За формою вона є підтвердженням двох жалуваних грамот його батька Василія ІІІ, що містили опис монастирської вотчини й перелік пільг, наданих обителі великим князем московським. Одна із цих грамот, за твердженням ченців, згоріла під    час нападу татар (можливо, у  1542 р., коли, словами літописця, "приходил царевич крымский Имин-Гирей с многими людьми на северские места, к Путивлю и к Стародубу, и к Новгороду-Северскому"; після сутичок із московськими військами татари, "повоевав Северу, прочь пошли"). Документ, виданий у 1551 р. архімандриту та братії Спасо-Преображенського монастиря, містить довгий перелік монастирських "починків", сільськогосподарських, бортних, мисливських та рибних угідь. Це робить грамоту Івана Грозного одним із провідних джерел для дослідження топоніміки, історичної географії та економіки регіону.Печатка Івана ІV Грозного