Волинь, 1505 р.


Благовіщенська церква у Ковелі 


Місто Ковель відоме з 1310 р. З бігом часу воно перейшло у власність Сангушків — князівської родини литовського походження, започаткованої Федором Ольгердовичем. Його наймолодший син Сангушко Федькович (помер між 1454—1463 рр.) був володарем Ратна, Любомля, Ковеля й Вижви. У 1430—х рр. через прихильність до Свидригайла він втратив свої маєтності; однак за часів Казимира Ягеллончика зумів повернути свою "отчину" й отримати низку нових надань. Сини Сангушка Олександр та Михайло започаткували два головні відгалуження роду: коширсько-несухоїзьке та ковельське. Благовіщенська церква у Ковелі

Князь Роман Сангушко. Портрет другої половини XVI ст.
Представники роду Сангушків відігравали помітну роль у житті Волині упродовж XV—XVI ст. На жаль, нині у Ковелі про ті далекі часи практично нічого не нагадує. Не збереглася, зокрема, чудова Благовіщенська церква, яку можна побачити на старих світлинах. За словами Г. Логвина, вона виразно засвідчувала, що місцеві майстри виробили власні будівельні прийоми та мистецькі засоби. "На храмі була дуже великих розмірів єдина, восьмигранна в плані, баня з одним заломом та барочним верхом з маківкою. До неї зі сходу притулилася маленька й низенька апсида, а з заходу — такий же іграшковий бабинець. Трохи осторонь примостилась мініатюрна, але імпозантна двохярусна рублена дзвіничка з відкритою аркадою. Чудові форми м'яко облягає ґонтова покрівля, яка й надає особливого відтінку мальовничості і маленьким за розмірами, але величним за мистецьким враженням масам храму та дзвіниці. Ця пам'ятка красномовно свідчить, що саме в XVI ст. у мистецтві відбулися великі зміни. Відтоді дедалі рідше будують храми з квадратними пірамідальними верхами, бо їх гостро обрисований силует був сухий і суворий. Більшого поширення дістають грушовидні, м'якого рисунка бані на гранчастих підбанниках".