Повстання Дєрдя Дожі

Повстання Дєрдя Дожі

Повстанець із війська Дєрдя Дожі. Гравюра. XVI ст.
Навесні 1514 р. на теренах Угорщини було оголошено набір до загонів хрестоносців куруців задля протистояння османській агресії. За участь у хрестовому поході король Владислав ІІ Ягеллон та папа Лев Х обіцяли звільнити селян від підлеглості магнатам, а міщан — від непосильних митних зборів. На літо 1514 р. зібралася майже 100 тисячна армія, яку очолив прославлений у боях із османами Дєрдь Дожа (1472—1514 рр.), офіцер одного із порубіжних замків. 


Хуст. Руїни замку

Мури ужгородського замку
Приводом до повстання стало намагання угорських магнатів розпустити народну армію та примусити селян виконувати панщину. Повстанці захопили низку міст та замків (зокрема, на Закарпатті — Мукачівський, Королівський і Хустський), проголосивши на їх території народовладдя й загальну рівність. Далі вони рушили у Трансільванію, де зазнали поразки поблизу м. Темешвара 15 липня 1514 р. Після цього почалася розправа над рештками народної армії. Було вбито близько 50 000 повстанців, а їхнього лідера спалено на розжареному троні. Окрім того,  бунтівні регіони (зокрема, закарпатські міста Ужгород, Мукачеве, Хуст, Тячів, Севлюш (сучасний Виноградів), Солотвино та інші) обклали величезною контрибуцією.