Хронологія розвитку
українських земель

1223 р.
Крим 
Вторгнення монголів під командуванням Джебе та Субедея у Крим; пограбування міста Судак — важливого центру міжнародної торгівлі.

1225 р.
Крим
Морська експедиція проти Судака, споряджена сельджуцьким султаном; мешканці міста погодилися на присутність у ньому турецького гарнізону та будівництво мечеті; так було вперше запроваджено іслам у Криму.

1230-і рр. 
Поділля
Будівництво галицько-волинським і великим князем київським (з 1240 р.) Данилом Романовичем(1201—1264 рр.) м. Бакоти.

1237—1238 рр.
Волинь
Будівництво князем Данилом Галицьким м. Холм.

1238 р.
Сіверщина 
Опанування Батиєм (1201—1255 рр.), монгольським ханом і полководцем, сином Джучі, онуком Чингізхана, чернігівського містечка Козельськ.

1238—1239 рр.
Крим 
Завоювання Криму Чингізидами — прямими потомками Чингізхана (1162—1227 рр.).

1238—1246 рр.
Київщина 
Написання "Слова про загибель Руської землі".

1239 р.
Сіверщина, Наддніпрянщина
Опанування монголами Переяслава, Чернігова, Путивля, Рильська, Глухова та інших міст Чернігівщини.

1240 р.
Київщина 
Данило Галицький опановує Київ і залишає у ньому свого намісника Дмитра.
Сіверщина
Втеча чернігівського князя Ростислава Михайловича до Угорщини.
Київщина 
У грудні Батий штурмує Київ.

1241 р.
Волинь
За переказами, після розгрому київського Печерського монастиря ханом Батиєм ченці, які втекли на захід, відмітили для себе Почаївський пагорб, і почали будувати майбутню святиню — Свято-Успенську Почаївську Лавру.
Волинь 
Безуспішний штурм Замкової гори в Кременці (сучасна Тернопільська обл.) ханом Батиєм, 15 років потому — монгольським темником Куремсою. Місцеві жителі стояли намертво.

1241 р.
Волинь, Галичина
Похід Батия на Галицько-Волинські землі.

Закарпаття 
Монголи увійшли до Закарпаття, розгромивши карпатсь-
кі залоги. 

1241 р.
Завоювання монголами усієї Південно-Західної Русі.

Перед 1242—1243 рр.
Галичина 
Поставлення князем Данилом Галицьким митрополита Кирила. Висвячення його на сан відбулося в Константинополі близько 1246—1247 рр.

1242 р.
Сіверщина 
Шлюб чернігівського князя Ростислава Михайловича з династії чернігівських Ольговичів з Анною — дочкою угорського короля Бели IV.
Закарпаття
Початкові відомості про 
Маковицький замок у західному Закарпатті. В 
передтатарську добу до замку належало 65 українських 
сіл, де після спустошення Закарпаття осіло чимало німецьких колоністів. У ХV ст. Маковицьким замком володіли заможні угорські родини Тарцаїв, Зударів, Розгонів, а в ХVІ ст. — Тарцаїв, Шереді та українського роду Острозьких.

1242 р.
Закарпаття
На кінець літа монгольські завойовники поспішно залишають угорські землі та Закарпаття і відходять до Азії.
Галичина
Конфлікт Данила Галицького з опозиційним боярством, яке діяло у союзі з чернігівським князем Ростиславом Михайловичем.

1243 р.
Київщина 
Перехід Києва під контроль князя Ярослава Всеволодовича, котрий, побувавши у ставці Батия, був визнаний ним "старей всем князем в русском языце".
Закарпаття
Князь Ростислав Михайлович (бл. 1219—1264 рр.), отримавши у придане комітати Абауй, Земплин та багато українських сіл і фортець, робить своєю резиденцією замок Земплин (Фюзер), стає жупаном березьким та земплинським, володіє маєтностями в Марамароші та Углі аж до Шарошу, через що його називають володарем Закарпаття.

1245 р.
Галичина, Волинь  
Відновлення єдності Галицько-Волинського князівства.
Наддніпрянщина
У Каневі відбулася зустріч Джіованні дель Плано Карпіні з намісниками золотоординського хана Батия; місто являло собою стратегічно важливий пункт на південних кордонах Русі.

1245 р.
Галичина
17 серпня відбулася битва під Ярославом на Сяні. Данило Галицький отримав перемогу над військом угорського короля, приведеним його зятем чернігівським князем Ростиславом Михайловичем, й зупинив експансію Угорського королівства
Галичина, Київщина 
Поїздка князя Данила Романовича Галицького до Орди задля підтвердження свого статусу. По дорозі Данило Галицький побував у Києві і здійснив мандрівку Дніпром.

1245—1246 рр.
Київщина
Перший перепис населення на теренах сучасної України з метою обкладення його даниною Орді.

1245—1246 рр.
Київщина
Збір данини супроводжувався масовим поневоленням населення, не здатного розрахуватися із ханською адміністрацією. У рабство потрапляли як ті, кого зараховували до страшної “людської десятини” (власне, рекрутували до монгольської армії), так і ті, хто був невзмозі розрахуватися у звичайний спосіб — хутром чи зерном.

1246 р.
Київщина, Сіверщина
Можновладці також сплачували свою криваву данину монголам: літописи та синодики рясніють іменами князів, “убиенных от татар.”

1245—1247 рр.
Волинь, Київщина, Наддніпрянщина 
Мандрівка теренами України посланця папи римського Інокентія IV францісканського ченця Джіованні дель Плано Карпіні на шляху до столиці Монгольської імперії Каракорума та назад до Італії.

1246 р.
Сіверщина 
Загибель в Орді князя Михайла Всеволодовича Чернігівського (1225—1246 рр.) та його боярина Федора, згодом канонізованих церквою як мученики за православну віру.

Донеччина 
“Комани” (половці), які тут жили, за словами Джіованні дель Плано Карпіні, були перебиті монголами чи стали рабами, а становища їх пересунулися до північного узбережжя Азовського моря.

1240-і рр.
Галичина, Волинь  
Данило Галицький (1201—1264 рр.) приєднує до свого князівства Люблінську землю. 

Злам 1240—1250-х рр.
Участь Галицько-Волинського князівства у боротьбі за австрійську спадщину.
Cередина ХІІІ ст.
Крим
Завоювання Золотою Ордою Східного Криму.

1246 р.
Галичина, Волинь  
Навесні князь Данило Галицький повернувся з Орди з ярликом на Галицько-Волинське князівство, визнавши васальну залежність від Батия.

Галичина, Волинь  
Укладення Данилом Галицьким союзу з угорським королем (з 1235 р.) Белою ІV (1206—1270 рр.).

1247 р. 
Галичина, Волинь  
Шлюб сина Данила Галицького Лева з угорською принцесою Констанцією.
Закарпаття
Місто Берегове (знане у той час як Лампертхаза) отримало право вільної торгівлі.
Київщина 
Право на "Киев и всю Русскую землю" отримав князь Олександр Ярославич, знаний пізніше як "Невський" (бл. 1220—1263 рр. — другий син Переяславського князя Ярослава Всеволодовича).

Третя чверть ХІІІ ст.
Київщина
Давньоруський письменник і проповідник Серапіон Володимирський (помер у 1275 р.) був (до 1274 р.) архімандритом Києво-Печерського монастиря. Серапіону належать п'ять повчань, що відзначаються вишуканою майстерністю церковного ритора.

1240—1250-і рр.
Буковина  
У Хотині замість дерев'яної фортеці зведено кам'яні стіни й укріплення. Фортеця виконує контрольно-оборонні функції, а також роль митниці.

1250-і рр.
Київщина, Поділля, Галичина, Волинь
За Батиєвих часів у Південній Русі створюється суто монгольська фіскально-адміністративна структура — баскацька організація. Літопис фіксує наявність баскака в галицькому Пониззі, в Бакоті. Військові загони на чолі з баскаками збирали данину й здійснювали політичний нагляд за підпорядкованими їм територіями.
Київщина, Поділля, Галичина, Волинь
Система баскацтва передбачає створення на підлеглих ординцям землях укріплені поселення — осередки татарської воєнно-служивої людності; можливо, з плином часу населення цих невеликих стратегічних пунктів, асимілюючись, еволюціонувало у так званих “слуг ординських” — дрібних бояр, чиї обов'язки полягали в супроводженні до Орди послів та гінців Великого князя Литовського. Ця категорія слуг існувала навіть у досить віддалених від традиційних шляхів до Орди районах України.

1250 р.
Галичина, Волинь  
Укладення Данилом Галицьким антиординського союзу з суздальським князем Андрієм Ярославичем.

Середина ХІІІ ст.
Закарпаття
Спорудження поблизу Ужгорода церквиротонди св. Миколая.

Поділля
Баскаки спиралися у своїй діяльності на підтримку волосних старшин — отаманів; їхні функції досить чітко окреслені в літописній “Повісті про Поділля”, де йдеться про трьох татарських князів, “очичей и дедичей Подольское земли; а от них заведывали атаманы и баскаки, приежджаючи, от тых атаманов имовали с Подольской земли дань”.
Закарпаття
Початок німецької колонізації края вихідцями з Баварії та Алеманії. Зокрема, у 1247 р. німецькі колоністи поселилися у Береговому, 1262 р. — у Виноградові, а в 1336 р. — в Сасівці, Вишкові, Хусті, Тячеві, Бедевлі, Круглому. Поступово німецькі колоністи стають повними господарями закарпатських міст, де ліквідуються руські церкви й викорінюється православ'я. Так, в Спішськім Підгородці ліквідується єпископство східного обряду й вводиться латинське німецьке препошство.
Крим, Галичина
Початки міграції вірмен до Криму та Галичини. 

1251 р. 
Галичина, Волинь  
Шлюб дочки Данила Романовича з суздальським князем Андрієм Ярославичем.

Друга половина ХІІІ ст.
Закарпаття
Старолюбов'янський замок, який належав угорським королям, перейшов до польського князя Болеслава, за якого вийшла заміж дочка Бели IV Кунігунда. Овдовівши, остання передала твердиню католицькому монастирю в Старім Сончі. Пізніше, коли була укладена чергова польсько-угорська угода (1412 р.), Старолюбов'янський замок та більше десятка спішських міст остаточно відійшли до Польщі.

Перед 1252 р.
Галичина, Волинь  
Князь Данило Романович одружився з племінницею литовського князя Міндовга.

1252 р.
Галичина, Волинь  
Князь Роман Данилович одружився з Гертрудою Бабенсберг і став австрійським герцогом (наприкінці 1253 р. втратив престол).
Галичина, Волинь  
Литовський князь Міндовг зазнав воєнної поразки від Данила Галицького, втративши Чорну Русь і частину землі ятвягів. Через це він був змушений просити миру в галицько-волинського князя: "Присла Миндовг к Данилу, прося миру и хотя любви о сватовстве".

1253 р.
Крим
Перебування в Криму францисканця Віллема Рубрука — посланця французького короля Людовика ІХ до Золотої Орди та Монголії.

1254 р. 
Галичина, Волинь  
Укладення князем Данилом Галицьким трактату з прусськими рицарями щодо земель ятвягів.
Галичина, Волинь  
Одруження князя Шварна Даниловича з дочкою литовського князя Міндовга. Син Міндовга Войшелк від імені батька "створи мир с Данилом, и вьда дщерь Миндогову за Шварна", сина Данила Галицького.

1254—1255 рр.
Галичина, Волинь, Київщина 
Конфлікт між Данилом Галицьким і болохівськими громадами в районі Случі й Тетерева. Вони співробітничали з ординцями, й тому на Русі їх називали “людьми татарськими”.

1254—1255 рр.
Галичина, Волинь, Київщина 
На теренах Болохівської землі Данило і Василько Романовичі дають бій Куремсі й перемагають його. Навесні 1255 р. Шварно Данилович вирушає на схід до Случі й Тетерева і “здобуває міста, що піддавалися татарам”, тобто Болохівську землю. Галицький літописець називає чотирнадцять значних міст, завойованих галицьким військом у перебігу цієї кампанії. Відтоді Болохівська земля була приєднана до Галицько-Волинського князівства, а бунтівні її “князі” — суворо покарані.

1256 р.
Галичина 
Перша літописна згадка про Львів.

Після 1256 р.
Волинь  
Відновлення князем Данилом Галицьким церкви Іоанна Златоуста у Холмі  після грандіозної пожежі, що сталась у місті 1256 р

1257 р.
Поділля 
Захоплення Бакоти татарськими військами. 

1258 р.
Галичина, Волинь  
Смерть князя Романа Даниловича (рік народження не-відомий) — сина Данила Га- лицького.

1258—1260 рр. 
Галичина, Волинь  
Походи Бурундая на Волинь та Галичину. Данило й Василько Романовичі змушені розібрати укріплення місцевих фортець (Володимира, Луцька, Львова, Кременця, Данилова) на знак покори Орді. Фортифікації збереглися лише в Холмі.

1258 р.
Галичина, Волинь  
Завершення галицької частини Галицько-Волинського літопису й початок його волинської частини. Літопис є головним і в більшості випадків єдиним джерелом студіювання історії та культури як Галицько-Волинської Русі ХІІІ ст., так і тогочасних давньоруських земель взагалі. Він містить багато цінного матеріалу для істориків Угорщини, Польщі, Литви, Австрії.

1258 р.
Сіверщина 
Розорення Чернігівської землі воєводою литовського князя Міндовга Хвалом. 

1260-і рр. 
Крим
Формування Кримського улусу.
Крим
Початок утворення генуезьких торгових факторій у Криму. Заснування генуезцями поселення Кафи (на теренах сучасної Феодосії). 

1261 р.
Крим
Візантійський імператор Михайло VIII Палеолог підтверджує право Генуї на торгівлю в Чорноморському басейні. 
Крим
Князівство Феодоро виходить з-під влади трапезундських імператорів. Феодоро (Теодоро, Мангупське князівство, Готія) — середньовічна держава зі столицею у місті Мангуп, що існувала у південно-західній частині Криму в XII—XV ст. та була міцною фортецею, яка впродовж XIII—XV ст. обороняла свою самостійність перед натиском ґенуезців і татар.

1262 р.
Закарпаття
У письмових джерелах під назвою “Севлюш” згадується м. Виноградів, яке отримує привілеї королівського містечка, що входить в історію як “Севлюське право” та сприяє економічному підйому міста.

1262 р.
Волинь  
Напад військ литовського князя Міндовга на Волинь.
Волинь  
Князівський з'їзд у волинському порубіжному місті Тернаві. Укладання угоди між Данилом Галицьким і польським князем Болеславом; йшлося про об'єднання сил двох держав у боротьбі проти литовського князя Міндовга, котрий був обопільним недругом. 

1263 р.
Закарпаття
Документальна згадка про приналежність галицьким князям закарпатських територій за Верецьким перевалом (Воротами), Міжгір'я (Волового), більшості Марамароша та північного Залісся.

1263 р.
Крим
Візит до Солхату й Судака посольства єгипетського султана Бейбарса. Нині Солхат — місто в Кіровському районі АРК. Вперше згадується на поч. І тис. н. е. як таврське м. Карія, з кін. І тисячоліття — Сурхат; з ХІІІ до поч. ХV ст. — Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. 

1264 р.
Галичина, Волинь  
Смерть у Холмі князя Данила Романовича Галицького. 
Галичина, Волинь  
Розподіл Галицько-Волинського князівства між родичами Данила Галицького.

1264—1269 рр.
Волинь  
Князювання на Волині князя Василька Романовича (1203—1269 рр.).

1264—1301 рр. 
Галичина 
Князювання  на Галичині Лева Даниловича (бл. 1228—1301 рр.). 
Галичина 
Створення на Галичині (у Перемишлі) Галицького Євангелія. 

1266 р.
Крим
Кафа отримала статус самостійної колонії. З цього моменту місто стає головним торговим осередком в Криму.
Остання третина XIII ст.
Північне 
Причорномор'я, Крим
Північне Причорномор'я і Крим підпадають під владу Ногая.

1267 р.
Галичина, Волинь  
Передача литовським князем Войшелком усієї влади у Литві сину Данила Галицького Шварну (1230—1269 рр.).
Волинь  
Зустріч Василька Романовича із польським князем Болеславом на з'їзді у Тернаві, котра була в 60-х рр. ХІІІ ст. постійним місцем проведення переговорів і підписання договорів між галицько-волинськими і польськими князями. 

1268 р.
Крим 
30 липня візантійський імператор Михайло VIII Палеолог підтверджує право Венеції на торгівлю в Чорноморському басейні.

1269 р. 
Волинь
Смерть князя Василька Романовича.
Волинь
Князь Володимир Василькович стає правителем Волині.
Волинь
Завершення літописця Василька Романовича у складі Галицько-Волинського літопису.

1270 р.
Закарпаття
Угорський король Стефан V пожалував на Закарпатті три села магнатові Рейнгольдові.

1273 р.
Волинь  
Похід князя Володимира Васильковича на Мазовію.

Зима 1273—1274 рр.
Галичина, Волинь  
Похід князів Володимира Васильковича і Лева Даниловича на ятвягів.

1273—1280 рр. 
Київщина 
Укладення у Києві старшої редакції Руської Кормчої книги — бірника норм церковного права, що грунтувався на болгарському списку Кормчої 1262 р.

1274 р. 
Крим 
Генуезці встановили контакти з князівством Феодоро.

1275 р.
Галичина, Волинь  
Похід князів Володимира Васильковича і Лева Даниловича разом з татарськими військами на Литву.

1276—1277 рр. 
Волинь  
Заснування князем Володимиром Васильковичем м. Ка-м'янця на Берестейщині.

1277 р. 
Галичина 
Перша документальна згадка про вірменську громаду у Львові.

1278 р.
Закарпаття
Будівництво Виноградівського замку на Закарпатті.

1279 р.
Перші відомості про замок в Ясеневі на заході Закарпаття.

1279 р. 
Волинь  
Конфлікт між волинським князем Володимиром Васильковичем і Конрадом Мазовецьким. 

1280 р.
Галичина, Волинь  
Невдалий похід на Польщу галицько-волинських князів на чолі з Левом Даниловичем.

1270—1280-і рр. 
Волинь
Створення у Володимирі-Волинському Волинського Євангелія (зберігається у Третьяковській галереї у Москві).

1280 р.
Закарпаття
Князь Лев Данилович (бл. 1228—1301 рр.) приєднав до Галицько-Волинського князівства частину Закарпаття (аж до Шарошського комітату) разом із Мукачевом. Відтоді галицький лев з'являється в гербі закарпатського м. Берегове.

1281 р.
Закарпаття
Будівництво Вишківського замку на Закарпатті, який функціонував до 1350 р. 
Крим
Укладення торговельної угоди між Кафою й генуезькою колонією у Константинополі Перою; в угоді йдеться, зокрема, про експорт з Кафи хутра, яке надходило сюди з Північно-Східної Русі.

1283 р.
Галичина, 
Київщина
Ігумен Петро Ратенський пише ікону Богородиці (нині знана як Петровська) й дарує її київському митрополиту Максиму (1283—1305 рр.). За переказами, у 1307 р. ця ікона врятувала життя митрополитові Петру під час його мандрівки до Константинополя.

Близько 1283 р.
Волинь
Конрад Мазовецький визнає себе васалом волинського князя Володимира Васильковича.

1283—1305 рр.
Київщина 
Перебування на митрополичій кафедрі митрополита Максима.

1285 р.
Закарпаття
Напад ординців на Закарпаття (зокрема, Пряшівщину).

1286 р.
Галичина, Волинь  
Спустошення татарами Волині та Галичини.

1287 р.
Закарпаття
Повторний напад ординців.
Крим
У Кафі закладено францисканський собор.

1288 р.
Волинь
У грудні помирає волинський князь Володимир Василькович. Перед смертю він пише заповіт, який дійшов до нас у складі Галицько-Волинського літопису як унікальне свідчення про людські якості князя.
Волинь
Завершення літописця Володимира Васильковича у складі Галицько-Волинського літопису.

1288 р.
Київщина
Створення у Києво-Печерському монастирі на замовлення брянського князя Романа Михайловича ікони Богородиці, знаної як “Свенська Богородиця”.
Волинь
Князь Мстислав Данилович стає правителем Волині.
Галичина 
По смерті краківського князя Лешка Чорного Лев Данилович відряджає свого сина Юрія добувати Люблін; похід закінчується поразкою Юрія Львовича.

1289 р.
Похід Лева Даниловича на Краків; після тривалої облоги князь мусив відступити від міста.
Галичина 
Укладення Левом Даниловичем союзу з чеським королем Вацлавом.
Волинь
Спорудження церкви Іоакима й Анни у Володимирі.
Злам 1280—1290-х рр. Сіверщина 
Конфлікт довкола слобод, заснованих Ахматом, котрий “тримав баскацтво Курського княжіння”.

1290 р.
Крим
Кафа отримує свій перший статут.
Закарпаття
Угорський король Андрій ІІІ жалує королівські землі на півдні Ужгородського комітату палатину Омодею з відомого угорського роду Аба.

1290—1340 рр.
Волинь  
Розбудова оборонного замку у Кременці.

1298 р.
Закарпаття
Указ угорського короля Андрія ІІІ (1290—1301 рр.) про обмеження права виходу закарпатських селян.
Крим 
У Кафі закладається домініканський собор. 
Крим 
Ногай завдає поразку військам хана Токти. Спроба зібрати данину з Кафи закінчується для Ногая загибеллю від рук генуезців його онука.

1299 р.
Галичина 
Лев Данилович зустрівся з Вацлавом ІІ у Брно задля підтвердження союзницьких стосунків.
Крим 
Війська Ногая плюндрують Кафу, Херсонес і Судак.

1299—1300 рр. 
Крим 
Поразка і загибель Ногая.
Київщина 
Переселення митрополита Максима з Києва до Володимира-на-Клязьмі через "татарське насилля" (найвірогідніше, похід військ хана Токти на Правобережжя). Перенесення митрополичої кафедри до Північно-Східної Русі було санкціоновано спеціальною постановою патріаршого собору у 1354 р.

Кінець ХІІІ ст.
Галичина 
Створення Холмського Євангелія. Унікальність цього манускрипту, який тривалий час належав Холмському кафедральному собору, полягає у чудових мініатюрах із зображеннями євангелістів Матвія, Марка та Луки, намальованих майстром Андрійчиною.
Київщина 
Створення ікони "Печерська Богородиця".
Галичина, Київщина 
Населення, яке проживало у Південній Київщині та Галичині, починає використання плугів із залізними лемешами. Загалом агротехнічний прогрес у даний період проявлявся у розширенні ареалів застосуванзастосування відомих із давньоруського періоду рала та плуга.
Київщина 
Створення Оршанського Євангелія (отримало свою назву за місцем знахідки).

Злам ХІІІ—XIV ст.
Волинь
Спорудження у Володимирі-Волинському церкви-ротонди св. Василя — визначної архі-тектурної пам'ятки романського стилю, яка не має собі прямих аналогій у світовій архітектурі.

Кінець ХІІІ — 
початок XIV ст. 
Створення шедевру українського іконопису — ікони "Богородиця Одигітрія Волинська".

Волинь
Заснування Хрестовоздвиженського монастиря на р. Рать.
Галичина 
Створення Бибельського Апостола.
Київщина
Утвердження на Київщині князів путивльської династії, до якої належали відомі за Новгород-Сіверським синодиком князі Іоанн-Володимир Іоаннович Київський та Андрій Овруцький. Цьому, вочевидь, сприяли розорення Києва, їхні контакти з татарами та економічний підйом  Посейм'я, який простежується на матеріалах археології — у вигляді значних, до 3,5 м завтовшки, культурних нашарувань.

Кінець ХІІІ — початок XIV ст.  
Буковина 
Створення Путенського Євангелія (назване за місцем зберігання — монастирем Путною).
Галичина, 
Поділля
В деяких районах Галичини та на Поділлі спостерігається не лише поєднання підсіки з двопіллям, а й використання трипільної сівозміни, що в декілька разів збільшувало продуктивність селянської землі.

Кінець ХІІІ ст. — 
1-а чверть XIV ст. 
Галичина
Надання війтівств на магдебурзькому праві у Львові та Перемишлі.

XIV ст. 
Галичина
Створення Євангелія Верковича.

1300 р.
Сіверщина
Заснування м. Бобровиця (нині районний центр Чернігівської обл.).
Перша половина XIV ст. 
Київщина
Князювання Іоанна-Володимира Іоанновича Київського та Андрія Овруцького.
Крим
Феодорити в Мангупі будують фортецю — опору своєї влади на півострові.

Перша половина XIV ст.
Київщина, Сіверщина
Зменшення розміру сільських поселень на Подніпров'ї, що його фіксують  археологічні розкопки. Це, на думку спеціалістів, не було наслідком монгольської навали або воєнних експедицій литовських феодалів. Найімовірніше, йшлося про еволюцію форм землеробства — поширення рільництва, а відтак, і найбільш раціонального за таких умов малодворного типу сільської забудови. 

1301 р. 
Галичина, 
Волинь
Смерть князя Лева Даниловича. 

Митрополит Максим бере участь у церковному соборі в Константинополі.

1301—1308 рр. 
Галичина, 
Волинь
Княжіння Юрія Львовича.

1302 р. 
Галичина, 
Волинь
Князь Юрій Львович втрачає контроль над Люблінською землею.

1303 р. 
Крим
Заснування католицького єпископства у Херсонесі (зникло наприкінці XIV ст.).

1303 р. 
Галичина, 
Волинь
Створення князем Юрієм Львовичем Галицької митрополії у складі галицької, луцької, володимирської, перемишльської, холмської й туровської єпархій. Нова митрополія проіснувала (з перервами) до 1347 р. 

1305 р. 
Галичина, 
Волинь
Смерть галицького митрополита Нифонта.

1307 р.
Галичина, 
Волинь
Створення на західних землях України Полікарпового Євангелія, названого за іменем переписувача — “многогрішного Полікарпа попа”, який залишив спеціальний запис 
про закінчення роботи над книгою.
Волинь
У монастирі Пречистої Богородиці у Володимирі-Волинському переписуються Пандекти Антиоха Чорноризця — збірка повчань про віру, покаяння тощо.
Крим
Золотоординський хан Токта захопив і спалив Кафу, але населення встигло врятуватися втечею, відпливши в море. Коли небезпека минула, в місті розпочалися масштабні фортифікаційні роботи, які тривали майже ціле століття.

Перша чверть XIV ст.
Полісся, Сіверщина, Волинь
У регіоні переважає підсічно-вогнева система землеробства, яку характеризувало екстенсивне використання природних багатств: вирубування й випалювання лісових обширів. Паралельно важливу роль відіграють різноманітні лісові промисли (полювання, рибальство, бортництво тощо).

1308 р.
Галичина, 
Волинь
Ратенський ігумен Петро, відряджений князем Юрієм Львовичем до Константинополя задля поставлення у галицькі митрополити, був висвячений патріархом на митрополита всієї Русі (мав цей сан до своєї смерті у 1326 р.).

1309 р.
Переїзд митрополита Петра до Володимира-на-Клязьмі.

1310 р.
Візит митрополита Петра до Брянська, де він стає свідком кривавого конфлікту між місцевими князями Василем і Святославом, які вдалися до допомоги татар. Митрополит чудом уникає смерті.

1311 р.
На церковному соборі у Переяславлі-Заліському з митрополита Петра було знято наклепи, зведені на нього тверським єпископом Андрієм, якого Петро привселюдно простив.

1308 р.
Галичина, 
Волинь
Смерть князя Юрія Львовича.
Галичина, 
Волинь
Володіння князя Юрія Львовича успадкували його сини Андрій та Лев.

1310 р. 
Закарпаття
Перші відомості про Капушанський замок в західному Закарпатті.
Волинь
Перша згадка про м. Ковель, нині місто обласного значення Волинської обл.

1314 р. 
Закарпаття
Перша згадка про Бреківський замок в західному Закарпатті.

1315—1317 рр.
Закарпаття
Повстання місцевої знаті проти короля Угорщини Карла-Роберта Анжуйського під проводом Петра Петровича.

1315 р. 
Закарпаття
Поїздка Петра Петровича до Галицько-Волинського князівства, аби запросити на угорський престол кого-небудь із галицьких князів: Лева Юрі-
йовича або його брата Анд-
рія.

1315 р. 
Закарпаття
Звернення Петра Петровича до мешканців Закарпаття із закликом до повстання.

1316 р.
Закарпаття
Поразка повстанців біля Бичківського замку.

Галичина, 
Волинь
9 серпня укладено угоду князів Андрія та Лева Юрійовичів із великим магістром Тевтонського Ордену Карлом Трірським.
Крим
Кафа отримала новий статут. З цього часу в місті працює рада восьми Sapientes.

1317 р. 
Закарпаття
Конфіскація маєтностей Петра Петровича, згодом переданих братам Дрегутам, які кілька століть володіли Західним Закарпаттям.

Галичина, 
Волинь
Створення на західних землях України поповичем Єськом Пантелеймонового Євангелія.

1318 р. 
Крим
Кафу оточено муром. 

1318 р. 
Крим
У Кафі починає діяти постійне представництво папської курії.

1318 р. 
Крим
Генуезці поширили свій контроль на Херсонес.

1320 р.
Галичина, 
Волинь
27 серпня надано привілеї Андрія Юрійовича на вільну торгівлю краківським і торунським купцям; обидва документи мали виразно протекційний характер.

1320-і рр. 
Закарпаття 
Втрата галицько-волинськими князями частини Закарпаття з Мукачевим.

1320—1321 рр. 
Закарпаття 
Нове повстання місцевої знаті проти короля Угорщини Карла-Роберта Анжуйського під проводом Петра Петровича.

1321 р.
Закарпаття
Поразка повстанців у боротьбі з урядовими військами.
Закарпаття
Загибель керівника повстанців Петра Петровича у битві під замком Мак.

1321—1322 рр. 
Волинь
Берестейщина й Дорогичинська земля перейшли під контроль литовських князів.
Існує літописна традиція, згідно з якою це сталося внаслідок походу литовського князя Гедиміна (1316—1341 рр.) на Волинську землю.

1322 р. 
Закарпаття 
Перші відомості про замок у Гуменному (Західне Закарпаття).

Близько 1323 р. 
Галичина, 
Волинь
Смерть князів Андрія та Лева Юрійовичів за невідомих обставин (можливо, вони наклали головою у боротьбі з татарами).

1324 р.
Закарпаття 
Угорський король Карл-Роберт Анжуйський заборонив підданим переселятися на інше місце без дозволу свого пана, а також дозволив магнатам карати смертю спійманих на своїх землях "злочинців" (до останніх могли зараховувати всіх селян).
Волинь
3 травня написано лист володимирської громади до радників і громади міста Штральзунда. Перша точно датована писемна згадка про чинність на українських землях магдебурзького права.

Перед 1335 р.
Галичина
Остання згадка про галицького митрополита Федора; саму ж галицьку митрополію було ліквідовано константинопольським патріархом у 1347 р.

1335 р. 
Сіверщина
У вересні митрополит Феогност висвячує на сан чернігово-брянського єпископа Іоанна.

1339 р. 
Галичина
20 січня князь Юрій-Болеслав Тройденович видає грамоту на спадкове війтівство в Сяноку на магдебурзькому праві.

1339 р. 
Канонізація митрополита Київського та всієї Русі Петра константинопольським патріархом Іоанном XIV на прохання митрополита Феогноста і великого князя Івана Даниловича Калити.

Перша третина XIV ст. 
Закарпаття, 
Буковина, 
Галичина 
На Закарпатті, Північній Буковині та в Галицьких Карпатах побутує гірське землеробство, яке поєднувало традиційну підсічно-вогневу систему з двопіллям; важливу роль в економіці окреслених регіонів відіграє також гірське тваринництво (розведення волів та овець).

Перша третина XIV ст.
Крим 
Занепад м. Судак через напади татар. Упродовж 30 років, у 1308—1338 рр., місто зазнало п'ять великих набігів, внаслідок чого його економіку було підірвано, а населення істотно зменшилося. Відомий арабський мандрівник Ібн-Батута, побачивши Судак у 30-х рр. XIV ст., зазначив; "Це місто було великим, але більша його частина тепер зруйнована".

1340-і рр. 
Поділля 
Перші відомості про "отаманів" на українських землях (Поділлі) в якості керівників місцевого самоврядування. У XV ст. отамани неодноразово зустрічалися на чолі сільських громад Київщини, а в XVІ ст. у селах Київського, Житомирського, Черкаського, Овруцького замків, подекуди на Волині та Галичині. 

1340 р. 
Крим
Консул Кафи отримує владу над усіма італійськими колоніями в Криму.

Галичина, 
Волинь 
7 квітня бояри отруїли князя Юрія-Болеслава Тройденовича в його столиці Володимирі-Волинському. Деталі цієї трагічної події невідомі. Ян із Чарнкова і швейцарський хроніст Іоанн з Вінтертура сходяться в одному: князя вбили за те, що він намагався змінити закони та віру Русі й наближав до себе католиків. 

Злам 1330—1340-х рр. 
Крим
Будівництво вірменського монастиря Сурб-Хач ("Святий Хрест").

1340 р. 
Волинь, Галичина 
Литовський князь Любарт Гедимінович після смерті князя Юрія-Болеслава Тройденовича успадковує його владу й стає правителем Волині та Галичини. Це знаменує перший значний здобуток Литви на українських теренах. 
Галичина 
Боярин Дмитро Дедько стає управителем Галицької землі під зверхністю Любарта Гедиміновича.
Галичина 
Похід польського короля Казимира ІІІ Великого на Галичину. На початку травня король напав на Львів, пограбував княжий палац і вивіз звідти дорогоцінні реліквії. Це стало початком боротьби за галицько-волинську спадщину між Литвою та Польщею, яку активно підтримувала Угорщина.
Галичина 
Похід угорського війська на чолі з воєводою Вілєрмом на Галичину. Докладних відомостей про цей похід не збереглося — знаємо тільки, що він відбувся у травні.

1341 р. 
Галичина 
Вилито дзвін собору св. Юра у Львові.

1341 р. 
Галичина
Управитель або староста землі Русі Дмитро Дедько видає грамоту міщанській громаді м. Торунь. 

Крим 
У Кафі рада Sapientes отримала назву Officium Gazariae.
Закарпаття
Перша писемна згадка про Іршаву. 

Після 1341 р. 
Волинь
Князі Кейстут і Любарт дозволяють торунським купцям вільно їздити торгувати до Луцька.

1342 р. 
Закарпаття
М. Лампертсас (сучасне Берегове) отримує статус королівського міста. 

1342—1382 рр. 
Період правління угорського короля Людовика (Лайоша) І Великого ознаменувався на Закарпатті масштабною роздачею земель угорській шляхті. Паралельно відбувалася латинізація Закарпаття. У краї будувалися костели (у Кошицях, Левочі, Бардиєві тощо), заборонялися змішані шлюби, практикувалося охрещення дітей православних батьків за латинським обрядом.  Людовик провадив активну зовнішню політику та боровся за галицькі землі, які опанував після смерті польського короля Казимира.

1344 р. 
Галичина 
Грамота короля Людовика Угорського до Дмитра Дедька у справі стягнення мита з кошицьких купців. Грамота є останнім з відомих нам документів, де згадується Дедько; вважається, що невдовзі він пішов із життя.  
Галичина 
Захоплення королем Казимиром Сянока. 

1344—1347 р.
Крим 
Конфлікт золотоординського хана Джанібека з італійськими колоніями. 

Близько 1345 р. 
Поділля
Заснування францисканського монастиря Діви Марії у Кам'янці-Подільському.Своєю появою він завдячує синам литовського князя Коріата Гедиміновича, які у 1340—1350-х рр. опановували цей регіон. Монастир, що являв собою перший осередок католицизму на Поділлі, будувався з дерева, однак монастирський костел був муро- ваним.

1345 р. 
Закарпаття
Перша згадка про Михайлівський замок у західному Закарпатті.

1346 р. 
Закарпаття
Епідемія чуми забрала життя чверті мешканців Закарпаття.

1346—1347 рр. 
Крим
У Криму лютує епідемія чуми, від якої загинуло 85 тисяч чоловік. 

1347 р. 
Північне Причорномор’я
У степи Південної України з Криму приходить чума, завдаючи величезних втрат кочовикам і мешканцям заснованих золотоординцями міст. 

Галичина 
Скасування Галицької митрополії золотою буллою візантійського імператора Іоанна Кантакузина та постановою патріаршого собору. Підпорядкування галицької, володимирської, луцької, перемишльської, холмської й туровської єпархій митрополиту Феогносту. 
Галичина 
Лист візантійського імператора  до князя Любарта з вимогою відіслати галицького архієрея на патріарший суд до Константинополя. Вирок цього суду й подальша доля колишнього галицького митрополита невідомі.

1347—1348 рр. 
Волинь, Галичина 
Об'їзд галицько-волинських єпархій митрополитом Феогностом.

1348 р. 
Крим
У Кафі закладено оборонну вежу на гроші, виділені папою Клементом VI.

1349 р. 
Волинь, Галичина 
Восени польський король Казимир виряджається у похід на Галицько-Волинське князівство і захоплює основний масив його території: Львів, Галич, Холм, Белз, Володимир, Берестя. Казимир проголошує себе "правителем королівства Русі". Князь Любарт утримує за собою тільки Луцьк.
Волинь, Галичина 
5 грудня польський король і "володар Руської землі" Казимир видає грамоту прусським і торунським купцям із гарантіями вільного пересування теренами Галичини до м. Володимира-Волинського.  

1340—1350-і рр. 
Буковина 
Приєднання Шипинської землі до Угорського королівства. 

Середина XIV ст. 
Галичина
Побудова у Львові першого водогону з керамічних труб і перших лазень. 
Галичина
Поява у Львові перших шпиталів. 
Галичина
Заснування у Львові цеху цирульників. Цехи являли собою взоровані за західноєвропейським зразком корпоративні об'єднання ремісників одного фаху або споріднених спеціальностей.

Друга половина XIV ст. 
Поділля
Побудова дерев'яного замку-фортеці у Кам'янці-Подільському. 
Крим
Будується друга лінія укріплень в Мангупі; окрім стіни, фортеця мала 26 башт і веж.
Київщина
Створення Лаврського Євангелія. 
Волинь
Створення Луцького Євангелія; можливим місцем його написання був Спаський Красносельський монастир поблизу Луцька, де його й віднайшли науковці. 
Закарпаття 
Створення молитовника "Півустав Ужгородський". На думку вчених, він мав протограф київського походження і до кінця XVІІ ст. зберігався у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла.
Крим
У результаті експансії Золотої Орди на півострові постають караїмські громади. Другою половиною XIV ст. датуються найраніші з караїмських надгробків у Йосафатовій долині (урочище Марьям-Дере) поблизу печерного міста Чуфут-Кале, де їх нараховується близько 5-7 тисяч. Утім, найдавніші писемні свідчення щодо перебування караїмів на теренах Криму сягають 1278 р. і походять із м. Солхат (нині — Старий Крим). 
Галичина,
Близько 1350 р. 
Укладення географічного трактату "Книга знань про всі королівства, землі та володіння, які є у світі", що містить згадку про "королівство Львів"  та його геральдику.

1350 р. 
Волинь
Повернення князем Любартом частини волинських земель, відвойованих у нього у 1349 р. польським королем Казимиром. 
Волинь
Одруження князя Любарта на племінниці московського князя Симеона Гордого Ользі. 
Закарпаття 
Перша згадка про замок Чичва у західному Закарпатті.
Волинь, Галичина
4 квітня поновлюється союз між польським та угорським королями; за його умовами, після смерті Казимира за відсутності у нього синів Польща та Галицько-Волинська Русь відходять до Людовика Угорського; в іншому випадку Людовик може ви- купити руські землі за 100 тис. флоринів.
Волинь
Ув'язнення королем Казимиром князя Любарта.

Перед 1351 р. 
Галичина
Набуття магдебурзького права Галичем, Переворськом та Ярославом. 

1351 р. 
Галичина
Напад литовців на Львів.
Волинь
У липні польський та угорський королі вирушають походом на Волинь. Кампанія завершилася укладенням союзної угоди між литовським князем Кейстутом і Людовиком Угорським (15 серпня 1351 р.). Кейстут обіцяв хреститися й заснувати в Литві католицьку єпархію. Любарт був випущений з ув'язнення.
Закарпаття
Декрет короля Людовика Угорського про виключне право знаті на землеволодіння та заборону підданим полишати свого пана без згоди останнього; декрет поширювався на територію Закарпаття.
Пізніше королем був введений ще й новий податок — дев'ятина, яку піддані мали сплачувати натуральними продуктами паралельно з церковною десятиною (обидва податки проіснували до ХІХ ст.).

1351—1354 рр. 
Галичина
Початок регулярного карбування монети у Львові. 

1350-і рр.
Поділля 1350—1370-і рр.
Волинь
Реконструкція Луцького замку. 

1352 р. 
Волинь 
Похід польсько-угорських військ на Волинь. Упродовж лютого-квітня союзники марно облягали Белз, а на зворотній дорозі король Людовик ледь не загинув на Закарпатті, коли було підпалено хатину, де він ночував. 
Волинь, Галичина
Укладення дворічного перемир'я на умовах статус-кво між польським королем Казимиром  і литовськими князями Явнутом, Кейстутом, Любартом, Юрієм Наримун- товичем та Юрієм Коріатовичем. Згідно з цією угодою, Львівська земля залишалась   у володінні Казимира, а Волинь — за Великим князівством Литовським. Виняток становила Кременецька волость, яку литовський князь Юрій Наримунтович мав тримати "от князей литовских и от короля". 

Сіверщина, Наддніпрянщина 
Морова пошесть на Подніпров'ї, що призвела до масової загибелі населення (зокрема, у Глухові "ни един человек не остался, все изомроша").

1352—1359 рр. 
Північне Причорномор'я
Кілія перебуває під контролем угорського короля.

1352 р. 
Київщина
Поява у Києві Феодорита, незаконно висвяченого на ки-ївського митрополита болгарським патріархом у Тирново. Усупереч факту порушення загальноприйнятих норм, Фео-дорит дістає підтримку киян — вочевидь, як протеже тодішнього київського князя, чиє ім’я нам невідоме.

1353 р. 
Смерть від чуми київського митрополита Феогноста. Похований у московському Успенському соборі поруч зі своїм попередником митрополитом Петром.

Галичина
Упродовж травня-серпня ві-йська литовського князя Любарта пустошать Львів і Галич. 
Волинь
Похід польського короля Казимира на Белз.

1354 р. 
Паралельне отримання у Константинополі митрополичого сану Романом (ставлеником литовського князя Ольгерда) та Олексієм, протегованим московським князем Симеоном Гордим.

1354 р. 
Патріарший собор у Константинополі санкціонує перенесення кафедри загальноруської митрополії з Києва до Володимира-на-Клязьмі (фактичною резиденцією митрополитів на той час уже стала Москва).Друга половина 1350-х рр. 
Київщина
Включення Київщини до складу Великого князівства Литовського 

1356 р. 
Галичина
17 червня польський король Казимир надає магдебурзьке право м. Львову. 

Між 1356 і 1361 рр. 
Київщина
Утвердження у Києві митрополита Романа, яке спричинило тут “смути” й “змусило володаря Литви повстати проти християн і завдати їм чимало лиха та кровопролиття". 

1357 р. 
Крим
Генуезці виганяють венеціанців з Чембало (Балаклави).

1357—1433 рр.
Крим
Спорудження генуезцями фортеці у Чембало. 

1359 р. 
Галичина
Перша згадка про функціонування міської ради у Львові. 
Буковина
Спроба короля Казимира оволодіти Шипинською землею. Польське військо було розбите  на Кіцманщині воєводою Петром, що мало велике значення для становлення самостійності Молдавського князівства.

1360 р. 
Галичина
28 грудня польський король Казимир підтверджує ухвалений львівськими райцями та лавниками міський статут. 

1360-і рр. 
Поділля
Резиденцією подільських князів Коріатовичів виступає м. Смотрич.

1360-і рр. 
Сіверщина 
У Чернігові править князь Роман Михайлович. 

1360—1370-і рр.
Закарпаття 
Створення розписів храму в Горянах (нині — передмістя Ужгорода).

1361 р. 
Київщина
Літописи згадують про правління у Києві князя Федора. Можливо, що цей історичний персонаж тотожний князю Федору, відомому за подіями 1331 р. Не виключено також, що йдеться про історичний фантом — особу, вигадану літописцем XVI ст. 

1362 р. 
Київщина
Смерть митрополита Романа. Припинення "мятежа во святительстве" і відновлення єдності загальноруської митрополії. Підконтрольні Роману єпархії у межах Литовської та Польської держав опановує митрополит Олексій. 1362 р. 
Крим
Джерела фіксують появу терміну "Феодоро". 

Поділля
Розгром литовським князем Ольгердом ординського війська у битві на Синій Воді (сучасній р. Синюсі, лівій притоці Південного Бугу). 

1362—1394 рр.
Київщина
Князювання на Київщині сина литовського князя Ольгерда Володимира. Час його появи у Києві є, однак, дискусійним. Найчастіше історики керуються звісткою пізнього, XVII ст., Густинського літопису, де після звістки про  перемогу Ольгерда у Синьоводській битві повідомляється: "Сей Ольгерд и иные русские державы в свою власть прият, и Киев под Федором князем взят, и посадил в нем Володимера, сына своего; и начал над сими владети, им же отцы его дань даяху".

1363 р. 
Галичина
Король Казимир видає фундаційний привілей для вірменської єпископської кафедри.

1364—1365 рр.
Буковина
Шипинська земля опиняється в складі Молдавської держави, де чисельність українців становила близько 40% від загальної кількості населення.

1363—1370 рр. 
Галичина
Спорудження у Львові Вірменської церкви.

1365 р.
Крим
У липні генуезці відбирають у венеціанців Солдаю (Судак). 

1366 р.
Волинь
У серпні польський король Казимир  здійснює похід на Волинь і захоплює Володимир, передаючи його князю Олександру Коріатовичу, який утримуватиме його до середини 1370-х рр. Новий польсько-литовський кордон закрі-плюється угодою Казимира з литовськими князями та його договором з князем Любартом. Уже за два роки обидві угоди було фактично розірвано.
Галичина
Повторне надання польським королем Казимиром магде-бурзького права м. Сянок.

1367—1370 рр.
Волинь
Польський король Казимир енергійно розбудовує кам'яний замок у Володимирі-Волинському. На будівництві щоденно працювали 300 людей, що коштувало польській скарбниці близько 3000 гривен. Останні розпорядження щодо його фінансування король зробив за декілька днів до своєї смерті у листопаді 1370 р. Того ж року замок був повністю Остання третина 
XIV ст. 
Київщина
Карбування у Київському князівстві власної монети. 

1367 р.
Північне Причорномор'я, Крим 
Північне Причорномор'я і Крим підпадають під владу Мамая.
Галичина
Король Казимир дозволяє мешкати у Львові вірменському єпископу. 
Галичина
25 квітня король Казимир регламентує права львівських євреїв. 

1368 р.
Галичина
Напади литовських князів на галицькі землі.
Галичина
Перша писемна згадка про  м. Винники (сучасна Жовква).
Галичина
Надання польським королем Казимиром магдебурзького права Тичину й Судовій Вишні. 

1368—1369 рр. 
Волинь
Польща втрачає контроль над Белзькою та Холмською землями.

Перед 1370 р. 
Поділля
Заснування у Смотричі — первинній резиденції Коріатовичів — домініканського монастиря. Його покровителем і, можливо, фундатором був князь Юрій Коріатович. 

1370 р.
Волинь
Литовські князі Любарт і Кейстут, скориставшись зі смерті короля Казимира, захоплюють Володимир і знищують кам'яний замок, який той будував. Волинська земля повністю виходить з-під влади Польщі.
Галичина 
Перехід Галицької землі під владу польсько-угорського короля Людовика Анжуйського згідно з угодою 1350 р.

Близько 1370 р. 
Поділля
У Кам'янці-Подільському засновується домініканський монастир св. Миколая.

Близько 1370 р.
Сестра подільських князів Коріатовичів Анастасія одружується із молдавським воєводою Романом.

1370-ті рр. 
Поділля
Резиденцією князів Коріатовичів стає Кам'янець-По-дільський.
Поділля 
Формування на Поділлі діархічного режиму влади у вигляді співправління старших Коріатовичів. 1370-ті рр. — перша   половина 1380-х рр.
Сіверщина
Князювання в Чернігові сина литовського князя Ольгерда Костянтина, який заступив тут місцевого князя  Романа Михайловича; вочевидь, Костянтин Ольгердович тримав Чернігів до своєї смерті, яка настала між 1386—1393 рр. 

1370—1380-ті рр.
Поділля
Заснування домініканського монастиря у Червонограді; був значно пошкоджений у   1393 р., під час боротьби між Вітовтом і Федором Коріатовичем.  

1371 р. 
Волинь, Галичина
Формальне номінування папою римським архієпископа для Галича й єпископів для Львова, Холма, Володимира, Перемишля.
Галичина 
Відновлення Галицької митрополії у складі галицької, холмської, перемишльської, володимирської й туровської єпархій.

Галичина
Висвячення на сан галицького митрополита Антонія.

1371—1414 рр.
Крим
Спорудження генуезцями фортеці у Судаку.

1372 р. 
Сіверщина
Документальна згадка про князя Романа Чернігівського в акті литовсько-московського перемир'я.

Галичина
Галицька Русь передається королем Людовиком онімеченому сілезькому князю Владиславу Опольському. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Дрогобич.

1374 р.
Поділля
7 листопада  князь Юрій Коріатович надає магдебурзьке право Кам'янцю-Подільському. 

1374—1375 рр.
Поділля
Перші задокументовані випадки вживання терміну "Подільська земля".  
Поділля
Смерть у Молдавії подільського князя Юрія Коріатовича. Як занотовано у літописах, "князя Юрия молдаване взяли к себе воеводой и там отравили его".

1375 р. 
Князь Олександр Коріатович дозволяє краківським купцям вільно торгувати з Кам'янцем та іншими містами Поділля.
Поділля 
Початок співправління по-дільських князів Олександра й Бориса Коріатовичів. 1375 р. 
Волинь, Галичина 
13 лютого папа Григорій ХІ видає буллу про організацію католицької церкви на українських землях — створення архієпископії у Галичі та католицьких єпископій у Перемишлі, Володимирі й Холмі.

1375 р.
Висвячення на митрополита Київського і Литовського Кипріяна.
Поділля
17 березня подільський князь Олександр Коріатович видає грамоту домініканському монастирю у м. Смотрич, підтверджуючи надання свого покійного брата Юрія. У документі підкреслено, що насельники підвладних монастирю земель мусять разом із мешканцями Смотрича ремонтувати міські укріплення, а також сплачувати сріблом данину татарам.
Поділля
Перша писемна згадка про Бережани.

1375—1380 рр. 
Галичина
Діяльність першого галицького архієпископа Матвія.

1376 р.
Галичина
Встановлення торговельних контактів між купцями Львова та Кафи.
Галичина
Перша писемна згадка про Яворів.

1376—1378 рр.
Київщина
Перебування у Києві митрополита Київського і Литовського Кипріяна.
1377 р.
Волинь
Похід Людовика Анжуйського на Волинь. Захоплення Холма й Белза, переданих під контроль Владислава Опольського.

Волинь 
У вересні син Ольгерда Федір, який князював у Ратно, присягає на вірність польсько-угорському королю Людовику Анжуйському, не бажаючи визнавати Ягайла великим князем литовським через переконаність, що як старший Ольгердович має більші права на віленський стіл. 
Поділля
Князі Олександр і Борис Коріатовичі з 11 подільськими замками присягають на вірність польсько-угорському королю Людовику Анжуйському.

1378 р.
Поділля 
Згадка про домініканські монастирі у Кам'янці-По-дільському та Смотричі у буллі папи Григорія ХІ від 28 січня. 

1378 р.
Смерть митрополита Олексія.
Галичина
7 листопада  князь Владислав Опольський надає львівській міщанській громаді війтівство 1378 р.
Закарпаття
Грамота матері короля Людовика Анжуйського Єлизавети (правительки Мукачівського замку) про підтвердження давніх вільностей українців Бережської Крайні. До складу Крайнянського воєводства (Бережський комітат) входили села: Арданово, Доробратово, Коропець, Лалово, Мідяниця, Завидово, Станово, Колодне. 

Галичина
У грудні князь Владислав Опольський повертає владу над Галицькою Руссю королю Людовику Анжуйському, котрий передає її в управління своїм урядникам.

1379 р.
Галичина
У січні Владислав Опольський видає грамоту, якою звільняє галицьку людність від даної йому присяги на вірність і передає її під безпосередню владу короля Людовика. 
Галичина 
Привілеєм від 9 травня король Людовик Анжуйський бере галицькі землі під своє безпосереднє управління. 

Галичина
Перша згадка про м. Глиняны.
Галичина 
23 серпня королева Єлизавета видає привілей щодо збереження давніх прав і звичаїв львівських вірменів.

1379 р.
Волинь, Галичина 
18 листопада "князь Володимира і Луцька" Любарт адресує львівській міщанській громаді лист із визнанням традиційного права складу за Львовом, Володимиром і Луцьком. 

Близько 1380 р. 
Поділля
У бою з татарами гине подільський князь Олександр Коріатович. За переказами, його поховали на території домініканського монастиря у м. Смотрич, який перебував під патронатом Коріатовичів.

1380 р.
Поділля 
Початок співправління по-дільських князів Бориса й Костянтина Коріатовичів. 

Галичина
31 березня король Людовик Анжуйський слідом за своєю матір'ю видає привілей щодо збереження давніх прав і звичаїв львівських вірменів.

Галичина 
Привілеєм короля Людовика Анжуйського від 11 листопада право складу у Львові обмежується двома тижнями. 

Крим 
Генуя підпорядковує собі все узбережжя князівства Феодоро.1380 р. 
8 вересня війська московського князя Дмитра Івановича одержують перемогу над ординцями у битві на Куликовому полі, участь у якій узяли дружини князів, пов'язаних із українськими теренами: Дмитра Михайловича (Коріатовича) Боброка-Волинського і Романа Михайловича Чернігівського. 
Крим
Темник Мамай після поразки на Куликовому полі тікає до Кафи, де його отруюють генуезці.
Крим
Генуезці підписують угоду із кримським намісником золотоординського хана Тохтамиша про збереження за ними приморської Готії.
Поділля 
Початок співправління поділь-ських князів Бориса й Костянтина Коріатовичів. 

1380-ті рр.
Поділля
Спорудження князями Коріатовичами дерев'яних замків на Поділлі.
Поділля
Карбування монети ("по-дільських півгрошиків") Костянтином Коріатовичем. 
Галичина 
Початок будівництва парафіяльного костелу у Львові. 

1381 р. 
Крим 
Поновлення договору між генуезцями та ханом Тохтамишем. 
1382 р. 
Сіверщина
Виступ новгород-сіверського князя Дмитра-Корибута Ольгердовича проти Кейстута Гедиміновича, котрий узурпував владу у Великому князівстві Литовському, відсунувши від престолу Ягайла. Кейстут вирушив походом на Новгород-Сіверський, що дало змогу Ягайлу повернути собі трон. 

1382—1389 рр. 
Київщина 
Перебування у Києві митрополита Київського і Литовського Кипріяна.

1383 р. 
Волинь
Смерть князя Любарта. 

Волинь
Владу над Волинню успадковують сини князя Любарта — Федір, Лазар і Семен. 

Близько 1384 р.
Поділля
Створення католицької єпископської кафедри у Кам'янці-Подільському. Першим, близько 1385 р., її посів колишній кам'янецький плебан Олександр. Пізніше кафедра дістала значні земельні надання. 

1385 р.
Київщина
Смерть митрополита Діонісія, ув'язненого київським князем Володимиром Ольгердовичем за свавільство; похований у 1385 р.
Галичина
Правителем Галицької Русі вдруге стає Владислав Ополь-ський.
Поділля
Князь Костянтин Коріатович під час свого перебування у Кракові видає привілей, яким дозволяє краківським купцям вільно торгувати з Кам'янцем та іншими містами Поділля.  

Близько 1386 р. 
Поділля
Смерть подільського князя Бориса Коріатовича. 

1386 р. 
Закарпаття
Побудова Мукачівського замку.
Крим
У Кафі нараховується 17 заможних італійських родів (кланів), що займають провідні позиції в усіх сферах міського життя.
Волинь
22 травня князь Федір Любартович присягає на вірність королю Владиславу-Ягайлу. 

Волинь
З-під юрисдикції Федора Любартовича вилучається найвизначніший з-поміж його васалів — князь Федір Острозький, якому 4 листопада король Владислав-Ягайло підтверджує права на його володіння. У документах уперше згадується Острозький замок. 

1386 р.
Сіверщина
23 жовтня новгород-сіверський князь Дмитро-Корибут присягає на вірність королю Владиславу-Ягайлу. 
Волинь
Король Владислав-Ягайло відбирає у князя Федора Любартовича Луцьку землю, залишивши йому у володіння Володимир-Волинський; луцьким намісником стає князь Федір Острозький.

1387 р. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Борислав.
Київщина
Передача Любеча литовському князю Скиргайлу.
Галичина 
У лютому польські війська на чолі з королевою Ядвігою виступають у похід на Галичину, аби ствердити права Корони на цей регіон.

Галичина 
8 березня королева Ядвіга підтверджує своєю грамотою всі права м. Львова та відновлює у місті склад солі та інших товарів.

Галичина 
17 квітня  князь Владислав Опольський передає владу над Галицькою Руссю чеському королю В'ячеславу.1387 р. 
Галичина 
Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
Галичина
30 вересня король Владислав-Ягайло підтверджує права львівських євреїв, зафіксовані у статуті короля Казимира 1367 р. 
Галичина 
18 жовтня король Владислав-Ягайло підтверджує привілеї, надані львів'янам Владиславом Опольським (1372 р.) і королевою Ядвігою (1387 р.).
Галичина 
19 жовтня король Владислав-Ягайло підтверджує привілеї, видані львівським вірменам королевою Єлизаветою (1379 р.) та королем Людовиком Анжуйським (1380 р.).

1388 р. 
Сіверщина
26 квітня група князів та бояр поручається за новгород-сіверського князя Дмитра-Корибута королю Владиславу- Ягайлу та королеві Ядвізі. 

Сіверщина
18 травня новгород-сіверський князь Дмитро-Корибут присягає на вірність королю Владиславу-Ягайлу та королеві Ядвізі. 

Київщина 
Київський князь Володимир Ольгердович присягає на вірність королю Ягайлу.

1388 р.
Сіверщина
Перша згадка про стародубський уділ, володар якого у серпні 1388 р. перебуває при дворі короля Ягайла. 
Галичина 
29 вересня король Ягайло надає Львову війтівство з правом вибору війта райцями.
Галичина 
30 вересня король Ягайло присягає, що він не уступить нікому влади над Львовом та Львівською землею й збереже їх для себе, своєї дружини, дітей і Польського королівства. 
Волинь 
Король Владислав-Ягайло передає Луцьку землю великому князю литовському Вітовту. 

1388—1392 рр.  
Поділля
Смерть князя Костянтина Коріатовича. Його землі успадковує Федір Коріатович.

1389 р.
Галичина 
Повторне надання магдебурзького права Перемишлю.
Остання чверть ХІV ст. 
Галичина 
Створення ікони "Юрій Змієборець" із Станилі.

1390 р.  
Поділля

Спорудження перших укрі-плень у Поморянах. У XV ст. тут існує дерев'яний замок шляхтичів Свинок, замість якого у XVІ ст. будується кам'яний.
1390 р.
Закарпаття 
14 серпня константинопольський патріарх Антоній IV видає грамоту Грушівському монастирю св. Архангела Михаїла на ставропігію, вилучаючи його з підпорядкування Мукачівській єпископії. Ігумени монастиря отримали право збору податків з православних мешканців Закарпаття (на Марамарощині, Боржавщині та в Угочі).
Київщина
Перша писемна згадка про Фастів. 

Близько 1390 р.
Галичина
Волоський воєвода Мірча Старий видає хрисовул, яким  дозволяє львівським купцям вільно крамарювати в його володіннях усіма товарами, опріч срібла, за умов сплати торгового мита в Торговиці. Цю ж вимогу містить його хрисовул 1409 р. 

1390-і рр.
Розписування українськими майстрами колегіати у Віслиці.

1390—1393 рр. 
Волинь
Заснування домініканського монастиря у Луцьку.

1390—1406 рр. 
Кипріян стоїть на чолі митрополії усієї Русі з резиденцією у Москві. 

1391 р.
Волинь 
Король Владислав-Ягайло передає Дорогичинську землю мазовецькому князю Янушу.

1391—1392 рр. 
Галичина 
Смерть галицького митрополита Антонія.

1392 р.
Волинь
6 грудня Вітовт укладає Белзьку угоду із князем Іоанном-Скиргайлом, передаючи йому Кременець й обіцяючи добути Київ як компенсацію за його маєтності.

1393 р.
Сіверщина
Виступ новгород-сіверського князя Дмитра-Корибута проти Вітовта. Після поразки від Вітовтових військ під Докудовом Дмитро-Корибут втрачає свій уділ на Сіверщині.

Волинь 
Король Владислав-Ягайло відбирає у волинського князя Федора Любартовича Володимир із навколишніми землями. 
Сіверщина
Князь Федір Любартович дістає в уділ Новгород-Сіверський і, можливо, Чернігів, присягаючи 23 травня на вірність королю Владиславу-Ягайлу та королеві Ядвізі.  Одначе Федір Любартович так, вочевидь, і не скористався з цього пожалування.

Кінець XIV ст.  
Галичина
В агрокультуру входять асиметричні плужні лемеші.1393 р. 
Галичина
Надання магдебурзького права Жидачеву. 
Поділля 
Федір Коріатович втрачає контроль над Поділлям.
Київщина
Переписування дяком Спиридонієм з оточення митрополита Кипріяна Євангелія на замовлення князя Володимира Серпуховського.

Після 1393 р.
Закарпаття 
Князь Федір Коріатович після конфлікту з Вітовтом перебирається на Закарпаття зі своїм військом та ріднею. Угорський король жалує йому володіння у Мукачівському та Маковицькому староствах, а згодом робить його жупаном Березьким та Марамарошським.

1394 р. 
Київщина, Полісся
Конфлікт Володимира Ольгердовича з Вітовтом, котрий відібрав у нього спочатку Житомир та Овруч, а потім — і решту Київської землі. Князь утікає до Москви, сподіваючись заручитися підтримкою місцевого князя, але згодом повертається до Литви, де дістає невеликий Копильський уділ.

Київщина
Отруєння київського князя Скиргайла; похований у Києво-Печерському монастирі поруч із ракою св. Феодосія Печерського.

1394 р. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Ходорів як Ходорів-став, або Ходоростав.

1395 р. 
Поділля  
13 червня король Владислав-Ягайло видає Спиткові з Мельштина привілей на володіння "на повному княжому праві" замками на Західному Поділлі (Кам'янцем-Поділь-ським, Бакотою, Скалою, Смотричем, Червоноградом). 10 липня цей привілей підтверджує королева Ядвіга. Східне Поділля король залишив за собою, передавши її на ленному праві Вітовту. 
Північне      Причорномор'я, Крим
Вторгнення військ Тамерлана у Північне Причорномор'я й Крим. Розорення Кафи та інших італійських колоній в Криму.
Друга половина 1390-х рр. 
Київщина 
Ремонт київських фортифікацій та посилення Вітовтом місцевого гарнізону перед походом проти ординців у південні степи.

1396 р. 
Крим
У Солхаті (Старому Криму) починає діяти постійне представництво папської курії. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Стрий. 1396 р. 
Київщина
Відвідини Києва митрополитом Кипріяном.

1396 р. 
Під час об'їзду південноруських єпархій митрополит Кипріян зустрічається з королем Владиславом-Ягайлом і обговорює з ним можливість укладення церковної унії. 

Крим
Облога Кафи ханом Тохтамишем.
Волинь
Король Владислав-Ягайло передає Белзьку землю мазовецькому князю Земовиту.

Злам 1396—1397 рр.
Київщина 
Хан Тохтамиш, зазнавши поразки в Криму, знаходить притулок у Києві.

1397 р. 
Північне      Причорномор'я, Крим
Перший похід Вітовта у південні степи. Литовці погромили татар у пониззі Дону, а також у Криму, повернувши до влади Тохтамиша.
Поділля 
Перша писемна згадка про Бучач. 

1397 р. 
Ярлик хана Тохтамиша Вітовту, яким ліквідовувався режим литовсько-татарського кондомініуму над українськими землями й припинялася сплата данини в Орду.

1390-ті рр. 
Укладення в оточенні митрополита Кипріяна "Списку руських міст далеких і близьких", який містить цінні відомості з історичної географії українських земель.
Кінець ХІV ст. 
Крим
Поселення караїмів у Кирк-Орі (пізніше — Чуфут-Кале)

ХІV ст.  
Українська культура опиняється у сфері так званого другого південнослов'янського впливу. 

ХІV ст.
У культовій архітектурі спостерігаються інтенсивні пошуки нових форм, здатних втілити народні смаки та мистецькі ідеї. Храми цього періоду несуть відбиток архітектури перехідної доби.
Поділля 
Будівництво Бучацького замку. Розташований на високому плоскогір'ї, замок, за описом О. Лесика, складався з двох частин: північної, де стіни під гострим кутом закруглялися, і південної — у вигляді оборонних стін із двома напівкруглими вежами. В'їзд здійснювався через підйомний міст, перекинутий до східної вежі. Внутрішні дерев'яні галереї підтримувалися кронштейнами, які дійшли до нашого часу. Замок зберігся частково, одначе й досі вражає своєю монументальністю та лаконічністю форм. Масивні оборонні стіни мають стрільниці з перехресними ходами, типові для фор1397 р.
Київщина
Переписування дяком Спиридонієм з оточення митрополита Кипріяна Київської Псалтирі — одного з най- визначніших зразків української рукописної книги. 

1397—1406 рр. 
Сіверщина 
Стародубським уділом володіє князь Олександр Патрикійович. 

1398 р. 
Північне      Причорномор'я, Крим
Другий похід князя Вітовта проти ординців. Литовські війська досягли пониззя Дніпра й здобули декілька кримських міст. Важливим результатом цієї виправи стало зведення у гирлі Дніпра фортеці св. Іоанна, яка мала стати південним форпостом Литви й, одночасно, операційною базою Вітовта у подальших воєнних кампаніях.
Крим
Італійські колонії на південному узбережжі Чорного моря підпорядковано консулу Кафи. 
Крим
Хан Тохтамиш розбитий і вигнаний з Криму Тимур-Кутлуком і Едігеєм.

Близько 1398 р. 
Київщина 
Смерть колишнього київського князя Володимира Ольгердовича. Похований в Києво-Печерському монастирі. 

1398—1415 рр. 
Галичина 
Діяльність галицького (формально не висвяченого на сан) митрополита Іоанна.

1399 р. 
Крим
Спалення Едігеєм Кафи.
Київщина 
У липні Київ стає збірним пунктом для армії Вітовта. 
Наддніпрянщина
12 серпня у битві на Ворсклі Едігей і Тимур-Кутлук розбили військо на чолі з Вітовтом і Тохтамишем. Серед загиблих були два десятки князів і володар Західного Поділля Спитко з Мельштина.
Наддніпрянщина, Київщина, Волинь 
Розорення українських земель татарськими військами після поразки князя Вітовта на Ворсклі. Київ уникнув погрому, оскільки його мешканцям вдалося відкупитися від ворога.
Закарпаття 
Привілеєм від 29 серпня угорський король Сигізмунд Люксембурзький дарує м. Севлюш (сучасний Виноградів) вельможі П. Перені, що його нащадки володіли містом упродовж майже чотирьох століть.

Кінець XIV ст. 
Північне Причорномор'я 
Будівництво замку у Білгороді- Дністровському. XIV ст. 
Закарпаття 
Заснування Миколаївського монастиря у Мукачевому. 

Кінець XIV ст.
Поділля 
Синап, син Котлубея, закінчує будівництво вірменської церкви cв. Миколая Чудотворця  у Кам'янці-Подільському. 

Галичина 
Спорудження церкви Різдва Богородиці у Рогатині. 
Київщина
Спорудження у Києві дерев'яного укріпленого замку. 
Волинь 
Завершення будівництва церкви Спасо-Преображенського монастиря у Стовп'ї поблизу Холма.
Поділля
Перші згадки про Загайполе (після 1570 р. — Золотий Потік).
Галичина
Поява у Львові перших аптекарів з числа німецьких переселенців. Зокрема, упродовж 1392—1400 рр. у місті працював аптекар Клемент. Подальший розвиток аптечної справи засвідчує той факт, що на початку XVII ст. у місті налічувалося 15 аптек.
Галичина
На Галичині переписується Євангеліє, створене у 1299—1301 рр. на замовлення князя Лева Даниловича.

Кінець XIV ст. — середина 30-х рр. XV ст. 
Київщина 
Київ і Київська земля перебувають під контролем синів князя Івана Гольшанського - Андрія та Михайла; високий суспільний статус Андрія Гольшанського засвідчує той факт, що одна з його дочок стала дружиною короля Владислава-Ягайла, друга — молдавського господаря Іллі.

Початок XV ст. 
Галичина, Волинь 
Перші поселення караїмів на території Галичини та Волині.
Північне      Причорномор'я 
Засновується Вітовтова Митниця (сучасне м. Берислав). 
Закарпаття 
На замовлення логофета Іоанна створюється Мукачівська Псалтир. 

XV ст. 
Галичина 
Розпис церкви св. Онуфрія у Лаврові. 

1400 р.
Поділля 
Після зникнення Спитка з Мельштина у битві на Ворсклі король Владислав-Ягайло передає його колишні володі- ння — Західне Поділля — у держання на ленному праві князеві Свидригайлу; уперше той титулує себе "володарем Поділля" й "подільським князем" у документах, виданих у серпні 1400 р.Близько 1400 р. 
Галичина
Князь Федір Любартович отримує у держання Жидачів, який раніше належав Федору Ольгердовичу.

1400 р.
Будується монастир-фортеця у Міжгір'ї.
Буковина
Перша документальна згадка про Шипинську землю. 

Сіверщина 
Князь Олександр Патрикійович Стародубський присягає на вірність королю Ягайлу.

1400—1401 рр. 
Поділля 
Свидригайло надає привілеї францисканському й доміні-канському кляшторам у Кам'янці-Подільському.  

1401 р. 
Сіверщина 
Загибель у Смоленську князя Романа Михайловича Черні-гівського. 

Закарпаття 
Створення Станіславом граматиком у с. Королеве так званого Королівського Євангелія.

1402 р.
Поділля
Князь Свидригайло повстає проти короля Владислава-Ягайла й втрачає Західне Поділля.

1402 р. 
Поділля 
У червні подільський староста Грицько Кердеєвич зраджує Свидригайла й, прибувши до Віслиці, зобов'язується передати Кам'янець та інші подільські замки ставленику короля Владислава-Ягайла Конопці з Кожухова.
Поділля 
У серпні король Владислав-Ягайло перебуває на Поділлі, видаючи у Кам'янці привілей місцевим францисканцям, а в Червонограді — документ стосовно кам'янецького війтів-ства. На зворотній дорозі з Поділля, у Добростанах, король підтвердив своїм актом привілеї кам'янецьких доміні-канців. 
Сіверщина
Під Любутськом війська на чолі з Олександром Патрикійовичем Стародубським та Семеном-Лінгвенем Ольгердовичем завдають поразки сину князя Олега Рязанського Родославу й беруть його у полон; так було покладено край зазіханням Рязані на сіверські землі.
Галичина 
3 жовтня король Владислав-Ягайло надає львівським вірменам право вести торгівлю у будь-якій частині його володінь.

1402—1403 рр. 
Поділля 
Невдала спроба князів Федора та Василя Коріатовичів захопити Поділля.1402—1411 рр. 
Поділля
Західне Поділля перебуває під управлінням старост короля Владислава-Ягайла.

1403 р. 
Король Владислав-Ягайло, не дочекавшись повернення Спит- ка з Мельштина, викупає Західне Поділля у його вдови.  
Поділля 
Перша писемна згадка про Дунаївці як Дунай-город.  
Сіверщина
Князь Олександр Патрикійович Стародубський видає свою дочку Аграфену за брата московського князя Василія І Андрія Дмитровича.
Закарпаття 
Перша згадка про замок в Поздишовці (Паздичовці) у західному Закарпатті.
Галичина  
Король Владислав-Ягайло підтверджує львівське право складу для купців, що торгують із Татарією.

1404 р. 
Візитація загальноруським митрополитом  Кипріяном православних єпархій Великого князівства Литовського й Польського королівства.
Поділля
20 вересня у Кам'янці-Подільському під час переговорів про долю Західного Поділля Вітовт присягає на вірність королю Владиславу-Ягайлу та Короні Польській.

1404 р. 
Галичина
Встановлення першого годинника на ратушній вежі у Львові.
Поділля
Перша писемна згадка про Сатанів. Король Владислав-Ягайло жалує Сатанів з околицями Петрові Шафранцю, зобов'язавши  його підданих виконувати всі повинності та сплачувати податки так, як це було за князів Коріатовичів.

1405 р. 
Крим
Син Тимур-Кутлука Тимур захоплює Крим.
Сіверщина 
Явлення Молчинської ікони Богородиці поблизу Путивля. Згодом тут постав Молчинский монастир.

1406 р. 
Укладення за ініціативою тверського єпископа Арсенія нової редакції Києво-Печерського Патерика (так званої Арсеніївської). Ця редакція Патерика містить хронологічно першу згадку про києво-печерського ченця Нестора як літописця.
Сіверщина
За наказом Вітовта ув'язнено запідозреного у зраді стародубського князя Олександра Патрикійовича. 

XV ст.
Галичина 1406 р.
Смерть митрополита Київського та всієї Русі Кипріяна. 
Київщина
До Москви на чолі численного почту виїжджає князь Олександр Нелюб, син київського намісника Івана Ольгимонтовича Гольшанського; прийнятий при дворі великого князя московського Василія І, він дістає від нього Переяславль.
Сіверщина 
Початок війни між Вітовтом і Василієм І. Рейд московських військ під Путивль. Літописи сповіщають про погром на р. Тихій Сосні "литовських севрюков". 
Галичина 
Народився визначний культурно-освітній діяч Григорій з Сянока. 

1407 р.
Поділля
Перша писемна згадка про Ярмолинці.  
Галичина
Рішення магістрату Львова про будівництво у місті дерев'яного водогону замість керамічного. 

1408 р.
Галичина, Поділля
Молдавський воєвода і господар Олександр дозволяє купцям з Галичини та Поділля вільно торгувати в його володіннях після сплати мита. 
Крим
Крим захоплений Едігеєм.

1408 р. 
Буковина 
Перша писемна згадка про Чернівці.
Буковина 
Перша писемна згадка про Герцу. 
Сіверщина
Виїзд на службу до великого князя московського великої групи сіверських та верховських князів і бояр на чолі зі Свидригайлом. Разом із ним покинули батьківщину чернігово-брянський єпископ Ісакій, князі Патрикій Наримунтович Стародубський, Олександр і Федір Звенигородські, Семен Перемишльський, Михайло Хотетівський і Урустай Менський. Однак лише декілька перебіжчиків назавжди осіли у володіннях великого князя московського, давши початок деяким із так званих старомосковських княжат; більшість із них невдовзі повернулися до Литви. Зокрема, єпископ Ісакій у 1415 р. узяв участь у висвяченні на литовського митрополита Григорія Цамблака.

1408—1431 рр. 
Діяльність митрополита Ки-ївського і всієї Русі Фотія.

1409 р.
Свидригайло покидає московську службу, сплюндрувавши по дорозі додому Серпухів.
Київщина 
Отаборення під Києвом синів Тохтамиша, яким володар Литви Вітовт надав політичний притулок.1409 р. 
Галичина
Волоський воєвода Мірча дозволяє львівським купцям вільно крамарювати в його володіннях усіма товарами (передусім, сукном) за умов сплати торгового мита в Торговиці.

1409—1410 рр. 
Київщина 
Виголошення Григорієм Цамблаком у Києві "Надгробного слова митрополиту Ки-пріяну". У цьому творі фахівці убачають елементи емоційно-експресивного стилю письменства (так званого "плетения словес"), який набуває значного поширення у XV-XVІ ст. У річищі цього літературного стилю розглядаються, зокрема, такі пам'ятки, як "Похвала Вітовту", послання, адресоване у 1476 р. папі римському Сіксту IV київським митрополитом Мисаїлом, та "Сказання про перемогу князя Костянтина Острозького під Оршею".

1410 р. 
Закарпаття 
Капушанський замок поблизу Пряшева переходить у власність магнатської династії Капі.

1410 р. 
15 липня об'єднані сили поляків, литовців, українців та білорусів завдають нищівної поразки Тевтонському ордену під Грюнвальдом (Східна Пруссія). Вітовт повертає Литві Жемайтію, до Польщі відходить Добжинська земля.

1410 р. 
Крим
Учасник Грюнвальдської битви Джелал-ад-дин за допомоги литовців займає Крим.

1411 р. 
Крим
Крим удруге захоплено сином Тимур-Кутлука Тимуром.
Волинь 
Перша писемна згадка про Сокаль. 

1411—1430 рр. 
Поділля 
Поділля перебуває у довічному володінні великого князя литовського Вітовта.

1412 р. 
Закарпаття 
Перші відомості про Токайський замок.
Київщина 
Утворення Владиславом-Ягайлом київського католицького біскупства. Першим обіймає цю кафедру домініканин Міхал Трестка. Він був шанованою та впливовою особою, хрещеним батьком Владислава,  сина польского короля Владислава- Ягайла. У 1413 р. Міхал у статусі київського епископа брав участь у підписанні  Городельської угоди. Перебував на єпископській кафедрі до своєї смерті (близько 1426 р.). 
Галичина 
Перенесення резиденції галицького католицького архі-єпископа до Львова.1412 р.
Буковина 
У тексті укладеної 15 березня польсько-угорської Любовельської угоди вперше вжито термін "Буковина" (у суто в топонімічному сенсі).

1413 р. 
Буковина
Перша писемна згадка про Кіцмань.

1413—1414 рр.
Київщина  
Номінальним правителем Золотої Орди стає син Тохтамиша Бетсуб-улан, що його оголошує ханом Вітовт під час свого перебування у Києві. 

1414 р. 
Галичина
Припиняє свою діяльність львівський монетний двір. 

1414 р. 
Скликаний за наполяганням Вітовт церковний собор обирає кандидатом на київського митрополита Григорія Цамблака. 

1414—1416  рр. 
Закарпаття 
Помирає князь Федір Коріатович. Його смерть не занотована у джерелах — відомо тільки те, що князь пішов із життя перед листопадом 1416 р. і що цьому, напевне, передувало якесь повстання на теренах Ма- рамарощини.

1415 р.
Галичина  
Надання магдебурзького права Рогатину.

1415 р. 
Галичина
Король Владислав-Ягайло дозволяє львів'янам закласти у місті важницю. 

1415 р. 
Висвячення на київського митрополита Григорія Цамблака церковним собором у Новогрудку. 

Близько 1415 р. 
Галичина
Поблизу Кросно у міщанській родині народився святий покровитель Львова Ян з Дуклі. 

1416 р.  
Київщина 
Розорення Києва й Київської землі Едігеєм.

1417 р. 
Крим 
Едігей удруге захоплює Крим.

1418 р.
Поділля 
Представники подільської шляхти присягають королю Владиславу-Ягайлу, що після смерті великого князя литовського Вітовта, довічного володаря Поділля, визнаватимуть тільки владу польського короля. 

1419 р. 
Київщина, Поділля  
Мандрівка українськими теренами диякона Троїце-Сергієвого монастиря Зосими, автора "Ходіння" до Царгорода, Афона та Єрусалима.1421 р.  
Галичина, Поділля, Північне Причорномор'я, Крим
Подорож українськими землями бургундського рицаря Жільбера де Ляннуа (1386—1462 рр.), описана ним у творі "Подорожі й посольства".
 
Північне      Причорномор'я 
Подільський намісник Гедиголд за наказом Вітовта у місячний термін будує замок, що в ньому вбачають Чорний город поблизу Білгорода-Дністровського. На будівництві були задіянї 12 тисяч чоловік та значні матеріальні ресурси.

1423 р. 
Галичина  
Король Владислав-Ягайло дозволяє галицькому архієпископу карати православних за наругу над католицькою вірою й забороняє католикам охрещувати дітей за православним обрядом. 

1424 р. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Косів.
Волинь
Надання магдебурзького права м. Сокаль.

1425 р. 
Галичина 
Початок запровадження поль-ських земських урядів у Галичині. 

1425 р. 
Поділля 
Перша писемна згадка про  м. Рів (пізніший Бар). 
Галичина 
Укладання у Львові першого реєстру міських ремісничих цехів. 
Галичина  
Львівські купці отримують від короля Владислава-Ягайла право безмитного проїзду територією Польщі.

1426 р. 
Галичина 
Король Владислав-Ягайло дає українському священикові Гайлю парафію на Перемишльщині за художні праці, виконані ним у Сандомирській, Краківській і Серадзькій землях.
Галичина 
Король Владислав-Ягайло звільняє львів'ян від необхідності забезпечувати під-водами й кіньми королівських гінців. 

Близько 1426 р.
Київщина
Помирає перший київський біскуп Міхал Трестка, що його поховали на теренах місцевого домініканського монастиря. Його заступає домініканець Андрій. 

1427 р.  
Крим 
Правитель князівства Феодоро Олексій Комнін будує форте1427 р. 
Волинь 
Перенесення резиденції володимирського католицького єпископа до Луцька. 
 Поділля 
Розорення домініканського монастиря у Червонограді молдавським воєводою Петром. 

1428 р.   
Сіверщина 
Нотатки субдиякона Микули з Копилова, які засвідчують існування на Сіверщині двох домініканських кляшторів — у Чернігові та Новгороді-Сіверському.

1429 р.  
Волинь 
У січні у Луцьку відбувається зустріч короля Владислава-Ягайла та великого князя литовського Вітовта з королем Сигізмундом Люксембурзьким.
 
1430 р. 
Закарпаття 
Перші відомості про Тре-бішовський замок в західному Закарпатті.
Галичина, Поділля 
Король Владислав-Ягайло видає Єдлинський привілей, згідно з яким на коронних землях українська шляхта урівнювалась у правах із польською. 

1430—1434 рр. 
Поділля
Заворушення кметів у Бакоті. 

1430 р. 
Король Владислав-Ягайло 7 листопада укладає угоду з великим князем литовським Свидригайлом про розв’язання спірних територіальних питань на з’їзді у серпні 1431 р.
Поділля
Після звістки про смерть Вітовта поляки захоплюють низку замків на Західному Поділлі.

1431 р. 
Поділля
Перша згадка про Жванець у документах, пов'язаних із його пожалуванням рицареві Свічці з Ленчина королем Владиславом-Ягайлом. 
Волинь
Князь Федір Любартович повертає собі Володимир-Волинський.
Волинь
Надання Кременцю магдебурзького права.

1431 р. 
Смерть митрополита Київського і всієї Русі Фотія.
Поділля
Напад молдавського воєводи Олександра на Західне Поділля. 
Крим
Венеціанці захоплюють дві генуезькі галери, що змушує Кафу подбати про посилення оборонних заходів на всій території півострова. 
Поділля  
У березні польські війська здійснюють напад на Брацлав.1431 р.
Волинь 
У червні король Владислав-Ягайло виряджається із військом на Волинь.

Волинь 
31 липня під Луцьком відбувається битва між військами великого князя литовського Свидригайла і короля Владислава-Ягайла. Луцьк опиняється в облозі.

Волинь 
У серпні укладається дворічне перемир'я між Свидригайлом і Владиславом-Ягайлом на умовах збереження статус-кво.

1432 р. 
Поділля 
Привілей короля Владислава-Ягайла кам'янецькому війту із підтвердженням Кам'янцю-Подільському права "німецького, інакше магдебурзького".
Волинь 
Надання Луцьку магдебурзького права.
Волинь
Заснування домініканського костелу в Острозі.
Галичина 
Перша писемна згадка про Дубляни. 
Волинь
У травні  на Волині відбувається з'їзд союзників князя Свидригайла. 

1432 р. 
У жовтні на зустрічі з представниками короля Владислава-Ягайла в Гродно Сигізмунд Кейстутович відступає Поль-ській Короні Поділля і території на волинському порубіжжі.
Волинь
У жовтні під час перебування короля Владислава-Ягайла у Львові до нього звертаються князі та бояри Луцької землі з проханням включити її до складу Польської Корони.

1432 р. 
Король Владислав-Ягайло поширює дію Городельського привілею на православних князів і бояр.  
Поділля 
30 листопада у битві під Копистерином сходяться польські війська та загони князя Федора Несвизького — намісника Свидригайла на Брацлавщині. 
Київщина,    Сіверщина, Наддніпрянщина, Волинь, Поділля, Північне      Причорномор'я
Створення "Списку міст Свидригайла", що фіксує міські поселення, які існували на українських землях у складі Литовської держави.

1433 р. 
Поділля 
Розорення Кам'янця-Поділь-ського військами 1433 р.
Крим 
Конфлікт між Кафою та князівством Феодоро. Захоплення феодоритами міста-фортеці Чембало (сучасна Балаклава). 

1433—1434 рр.
Галичина
Утворення у складі Польського королівства Руського воєводства (включало Перемишльську, Сяноцьку, Льві-вську й Галицьку землі) із центром у Львові. Запровадження у регіоні земських і гродських судів. 

1433—1435 рр. 
Київську митрополичу кафедру посідає колишній смоленський єпископ Герасим.

1434 р. 
Король Владислав підтверджує норми Єдлинського привілею, за яким у Короні Польській православна шляхта урівнювалась у правах з католицькою. 
Крим
Хаджі-Гірей уперше виступає як правитель Криму.
Крим 
Війна генуезців із Феодоро та ордою Хаджі-Гірея. Захоплення генуезцями порту Авліта й фортеці Каламіта (Інкерман). Битва під Солхатом.

Волинь 
Князь Олександр Ніс передає Луцьк Сигізмунду Кейсту-товичу. 

1434 р.
Волинь 
Князь Федір Несвизький передає Польщі Кременець. 
Київщина
У Києво-Печерському монастирі дияконом Йосифом переписується тлумачення на Євангелія від Іоанна та Луки.
Поділля 
У вересні князь Федір Несвизький присягає на вірність Польській Короні й отримує у пожиттєве володіння Брацлав, Вінницю, Соколець, Хмільник, Кременець та Збараж. 
Поділля 
Остаточне приєднання Захід-ного Поділля до Польського королівства. 
Поширення дії Єдлинського привілею на Західне Поділля. 
Утворення Подільського во-єводства. 
Галичина
Молдавський воєвода і господар Стефан дозволяє купцям з Галичини та Поділля вільно торгувати в його володіннях після сплати мита. 

1435 р. 
Галичина 
Перша писемна згадка про Журавно.

1435 р. 
Загибель у Вітебську митрополита Герасима.

1436—1441 рр. 
Київську митрополію очолює грек Ісидор.1435 р. 
Галичина
Обмеження галицькою шляхтою права селян переходити від одного землевласника до іншого. Встановлювалася гро-шова плата за селянський вихід (60 грошів).
Сіверщина, Волинь
Свидригайло відновлює контроль над Сіверщиною та Волинню. 
Поділля 
Завоювання Східного Поділля молдавським воєводою Стефаном і передача його під владу Польської Корони. 

1435 р.
1 вересня війська князя Свидригайла зазнають нищівної поразки у битві під Вилькомиром (нині — Укмерге), що суттєво послаблює його позиції на українських землях. 

1436 р. 
Буковина 
Остання згадка про Шипинську землю в писемних джерелах.
Галичина 
Надання магдебурзького права Ходорову. 

1436—1452 рр.
Поділля 
Перебування Східного Поділля під контролем князя Свидригайла. 

1437 р. 
Галичина 
Перша писемна згадка про  Калуш. 

1438 р. 
Волинь
Надання магдебурзького права м. Кременець. 
Київщина 
Перехід Києва під владу Сигізмунда Кейстутовича. Остаточна поразка Свидригайла.

1438—1452 рр.
Північне      Причорномор'я 
Спорудження фортеці в Білгороді-Дністровському. 

1439 р.
Митрополит Київський і всієї Русі Ісидор бере участь у роботі Ферраро-Флорентійського собору й укладенні унії з католицькою церквою. На теренах Польської Корони проголошена ним унія принесла плоди у вигляді привілею короля Владислава Варненчика, яким православне духівництво було зрівняно у правах із католицьким (1443 р.). 
Галичина
Волоський воєвода і господар Влад ІІ Дракул видає хрисовул із дозволом львівським купцям вільно торгувати в його володіннях після сплати мита у Рибнику.

Друга чверть XV ст.
Галичина 
Створення ікони "Юрій Змієборець" із с. Звижень. 

Перша половина XV ст.  
Поширення в Україні практики угноєння землі.