Волинь, 1288 р.

Літописець Володимира Васильковича 
у складі Галицько-
Волинського літопису

Галицько-Волинський літопис був відкритий у 1809 р. знаменитим істориком М.М. Карамзіним.

У підвалини Галицько-Волинського зводу закладено багато різноманітних (вітчизняних та іноземних) джерел. Пам'ятка складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літописця Данила Галицького (1205-1258 рр.) і Волинського літопису (1258-1290 рр.). Останній, своєю чергою, складається з трьох частин, присвячених княжінням у Володимирі-Волинському Василька Романовича, його сина Володимира і небожа Мстислава Даниловича. Горизонт укладачів літопису звужений до огляду справ невеликого Володимиро-Волинського кня-зівства з окремими згадками про інші західні землі.

Заповіт князя Володимира Васильковича. Фрагмент Галицько-Волинського літопису у складі Хлєбниковського зводу. Список XVІ ст.Особливо камерним за відбиттям тогочасного суспільно-політичного життя є Літописець Володимира Васильковича. При всьому тому він був і залишається єдиним давньоруським джерелом з історії Галицько-Волинської Русі останньої третини XIII ст. й містить унікальні відомості про тогочасні сусідні країни і народи. Досить сказати, що історія Мазовії, Литви й особливо землі ятвягів останньої третини XIII ст. реконструюється в основному за цим джерелом.

Літописець Володимира Васильковича виділяється на тлі інших частин Волинського літопису особливо високими літературними достоїнствами, емоційністю і ліризмом викладу. Жодна інша частина Галицько-Волинського літопису не дає такого яскравого уявлення про культурне життя краю: архітектуру й образотворче мистецтво, освіту й книжність.