Варавва Олексій
Петрович

Олексій (Олекса) Петрович Варавва 
(також Варава; псевдоніми — Олекса Кобець, Олексій Воронин)  — український письменник, поет і редактор, член Об'єднання українських письменників.
Харків, 1942 рік Редакція газети «Нова Україна».ЦаринникСидять: зліва — Аркадій Любченко, Софія Царинник (Щадківська),Петро Сагайдачний, Всеволод Царинник (головнийредактор). Стоять: третій — Віктор Царинник, член ОУН (м),п’ятий — Олекса Варавва (О. Кобець).
Олексій Петрович Варавва народився 29 березня 1882 року в с. Ла́зірці, Канівського району Черкаської області. Воював на фронтах Першої світової війни в Польщі та Карпатах. Потрапив у полон у роки Першої світової війни, перебував у таборі м. Фрайштадт (Австрія).
Образи війни та полону описав у автобіографічному творі «Записки полоненого», що був заборонений та вилучений із книгарень та бібліотек.
 Потім повернувся у Канів, працював у повітовій земській управі. Навчався у Києві в Вищому економічному інституті ім. М. І. Туган-Барановського. Був редактором газети «Каневские ведомости». Редагував літературно-мистецький двотижневик „Нова громада” (1922-1927)(Київ—Харків), потім кооперативний місячник „Сільський господар” у Харкові.
 Під час німецької окупації у Другій світовій війні залишився у Харкові, працював у газеті „Нова Україна” (1941-1944). 
У 1943 р. із сім'єю емігрував до Західної Європи, перебував у таборі у Шляйсгаймі поблизу Мюнхена. Потім виїхав до США (1950). 
Заробляв фізичною працею. Вийшовши на пенсію в 1953 р., вчителював в українських школах м. Баффало, заснував власну школу українознавства.

 Помер 5 вересня 1967 р. у м. Баффало (США), похований на цвинтарі св. Матвія. 

Творчість

 Автор поетичних збірок „Ряст” (1913), „Під небом чужим” (1919), „З великих днів”, роману „Записки полоненого” (1931, 1933 та ін. видання), творів для дітей „Сходить сонце” (1961), кіносценаріїв. Член Об’єднання українських письменників „Слово”. У 1930-х перейшов на переклади російської класичної літератури.

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/