Галичина, 1363 - 1370
рр.

Будівництво Вірменської церкви 

Вірменська церква у Львові.Історичні хроніки приписують спорудження Вірменської церкви Доре, чи Дорінгу. Проте, за спостереженнями Г. Логвина, "близькість до вірменського будівництва (особливо в його кримському варіанті) дає підстави вважати, що архітектурний задум тут належав комусь із вірменських будівничих Кафи (Феодосії). У плані храм повторює давньоруські типи тринефних чотиристовпових церков (однак з тією різницею, що у нього об'єми центрального нефа і трансепта підняті й утворюють суто вірменську композицію). 

Храм був оздоблений фресками, які не збереглися через неодноразові пожежі, а також перебудови. Уціліли лише зображення Іоанна Богослова з Прохором та св. Іакова, біля якого помітна малесенька постать титаря —  можливо, Якова з Кафи, згадуваного в документах 70-х років ХІV ст. (він був багатим торговцем і мав у Львові маєтності). Правда, проти цього говорить стиль фресок, які можуть належати до останніх років ХV ст. або першої половини ХVІ ст. Можливо, після пожежі у   1527 р. фрески було відновлено. Іоанн Богослов. Деталь фрески Вірменської церкви у Львові.

У стилі фресок помітно прагнення майстра оживити важкі, нерухомі постаті сильним рухом, надавши їм вільних і різноманітних поворотів. Особливо характерна щодо цього величава постать євангеліста Іоанна: він стоїть, трохи схилившись до Прохора, якому диктує, а голова його різко повернута у правий бік і вгору. Складки одягу нарисовані енергійно й сміливо, утворюючи своєрідні ритмічні рисунки. Щодо колориту впадають в око контрастні декоративні зіставлення червоних, синіх, зелених та вохристих барв. Фрески вірменського собору свідчать, що вже тоді у Львові існував значний мистецький осередок, чиї традиції відіграли помітну роль в історії українського живопису.