Галичина, близько 1350
р.

Опис українських земель у "Книзі знань про всі королівства"

Каурі — мушля, що використовувались у якості розмінної монети впродовж так званого безмонетного періоду"Книга знань про всі королівства, землі та володіння, які є у світі" — анонімний географічний трактат, який дійшов до нас у манускриптах останньої чверті XV століття. Автор, про якого відомо лише те, що він народився в Іспанії у 1304 р., подає "заочний" опис тогочасної ойкумени на підставі численних документальних джерел і подорожніх нотаток купців та мандрівників. Для українських науковців цей твір цікавий тим, що містить дані про галицько-волинські землі, які сягають, найвірогідніше, початку XІV ст. Середньовічна репрезентація Європи у вигляді королеви

Автор "Книги" нотує: "Залишивши Польське королівство, я прибув до королівства Львів, яке німці називають Лемберг, у якому нараховується п'ять великих міст. Перше називається Львів, друге — Київ, ще одне — Володимир, ще одне — Пінськ, ще одне — Сівер. Відомо, що королівство Львів межує з країною Романією і з королівством Алеманія". Щоправда, саме таке прочитання наявних у "Книзі знань" топонімів є до певної міри гіпотетичним, а інформація про підконтрольність Львову Київщини, Полісся та Сіверщини — сумнівною. Не менше сумнівів викликає й теза про Львів як столицю тодішньої Галицько-Волинської держави, центром якої прийнято вважати Володимир. Утім, варто згадати джерельні відомості про те, що у 1340 р. саме зі Львова польський король Казимир вивіз дорогоцінні реліквії: хрести, княжі корони і трон, зроблений із коштовних матеріалів. Щоправда, далеко не всі науковці довіряють цій звістці. Скептично сприймають вони й поданий у "Книзі знань" прапор Львівського королівства: зелене полотнище з червоним хрестом. Та, попри весь цей скепсис, поява у праці іспанського автора інформації про українські землі заслуговує на увагу її інтегрованістю до загальноєвропейського політичного контексту.