Князь Юрій
Наримунтович Белзький

Князь Юрій Наримунтович Белзький

Син литовського князя Наримунта Гедиміновича Юрій відомий нам як володар Белза й Холма. Уперше він згадується у джерелах у тексті польсько-литовської угоди 1352 р., за умовами якої він мав тримати Кременець "от князей литовских и от (польского) короля". Кременець він втратив у 1366 р., а Белз і Холм — у 1377 р., отримавши натомість від Людовика Угорського Любачів, звідки взимку 1379—1380 рр. виїхав до Новгорода. Після низки колізій Юрій став, очевидно, володарем Пінська; принаймні, саме йому як князю Юрію Пінському атрибутується підпис під угодою, укладеною Вітовтом із хрестоносцями на острові Салін (1398 р.).