Казимир як "володар
Руської землі"

Економічна політика Казимира як "володаря Руської землі"

Казимир Великий. Фрагмент надгробка. Краків. Вавельський кафедральний соборОпанувавши терени Галицько-Волинської Русі, король Казимир заходився облаштовувати їх на власний розсуд. Дбав він і про інтереси купецтва, що унаочнює його грамота, видана 5 грудня 1349 р. — одразу після повернення із походу на Русь:

"Хай стане відомо усім, хто виявить бажання про це знати, що ми, Казимир, з ласки Божої король Польщі і володар Руської землі, надаємо і підтверджуємо повну і всіляку безпеку усім і кожному, а зокрема купцям з Прусської землі, з наших земель, а особливо з Торуня, дозволяючи переходити через нашу Руську землю, прибувати до нашого міста Володимира, там вести справи, торгувати і затримуватись під гарантією безпеки майна й особи; також дозволяємо, щоб усякий збиток згаданим купцям, який би трапився від кого-небудь у Руській землі (чого нехай не станеться), відшкодовувався з нашої скарбниці. Діялося в Сандомирі, під роком Божим 1349, у суботу після октави св. Андрія. На підтвердження чого ми наказали привісити нашу печатку".Велика печатка Казимира Великого, якою скріплювалися видані ним документи 

Гарантуючи прусським і торунським купцям вільне пересування до м. Володимира-Волинського, Казимир заразом регламентував самі торговельні шляхи. Маємо ще одну його грамоту, також видану у 1349 р., де він "навічно" встановлює "публічні" дороги "через землі нашого королівства для всіх взагалі і кожного зокрема з купців, якого б походження й стану вони не були, що прямуватимуть з будь-якими товарами". За цим документом, дорога з Торуня до Володимира-Волинського мала проходити через Сецехув, Казімєж, Кенігштадт і Люблін. На цьому шляху купці мусили сплачувати фіксоване мито — але водночас вони почувалися безпечніше, ніж на шляхах, на які не поширювався державний контроль.