Конотопська битва


Бій під Конотопом. Художник Н. СомкоСтрімке загострення політичних взаємин між гетьманським урядом Івана Виговського та російським царем Олексієм Михайловичем, що розпочалось відразу ж після обрання наступника Богдана Хмельницького а гетьманство у вересні 1657 р., восени наступного року вилилось у повномасштабні бойові дії між колишніми союзниками. У другій половині жовтня 1658 р. на Лівобережжя вступає 20-тисячна царська армія, очолювана воєводою Григорієм Ромодановським, і гетьманський уряд, не маючи достатньо сил для відбиття нападу, втрачає контроль над значною частиною своєї території. Лише на кінець року, після того, як Виговський закликав на допомогу польські і кримські війська, йому вдається зупинити наступ Ромодановського. Проте, у березні 1659 р. в Україну вступає нова 70-тисячна царська армія на чолі з воєводою Олексієм Трубецьким і становище гетьмана Виговського стає критичним. 

Утім, Трубецький невиправдано довго затримався під Конотопом, який обороняли козаки Ніжинського і Чернігівського полків під командою полковника Григорія Гуляницького (всього близько   4 тис. вояків). І це дозволило гетьманському уряду мобілізувати всі наявні власні сили, завербувати на службу поляків, німців, молдаван, а також закликати на допомогу війська кримського хана Мегмеда ІV Ґерея. 

Наприкінці червня 1659 р. союзницькі війська у складі 16—20 тис. козаків і найманих жовнірів та 30-тисячної Кримської Орди підійшли до Конотопа. Вирішальна битва кампанії відбулась 28 червня в районі переправи через р. Соснівка. У ній, Виговському, навіть не маючи чисельної переваги, а лише завдяки вдало розіграному сценарію, пощастило наголову розбити ворога. Немалою мірою цьому посприяла й необдуманість дій російського командування, яке відверто недооцінило міць супротивної сторони. Помітивши марш гетьмана на чолі основних сил в напрямку Сосницької переправи, російська кавалерія навально кинулась в атаку і почала тіснити козаків, втягуючись у вельми незручну для маневрування важкої дворянської кінноти місцевість вздовж заболоченого русла р. Торговиця. конотопська битва 1659 р. художник Орльонов

Отож, коли з тилу на них вихором налетіли татарські вершники, царські ратники виявились затиснутими між козаками, татарами і майже непрохідними для важкої кавалерії болотами. За визнанням Виговського, ратників Олексія Михайловича гнали аж до Конотопа, й "густо поля встелили трупом і рідко хто втік до табору". У бою російська армія втратила близько 16 тис. вояків (за іншими даними — 20 тис., а воєвода Трубецький доносив у Москву лише про втрату близько 5 тис.). Втрати українців і татар становили близько 3—4 тис.