Перші сеймові перемоги
православних

Суд над аріанами на сеймі 1639 року. Невідомий художник ХVІІ ст.
Вальний сейм Речі Посполитої 1603 р. у багатьох відношеннях став переломним в історії боротьби вірних православної Церкви за легалізацію її діяльності на підвладних королю землях. Адже саме на ньому, завдячуючи рішучим діям православних лідерів спільно з протестантами, а також сприятливій політичній кон'юнктурі, було досягнуто перших перемог у цій боротьбі. Конфедерацію некатолицьких політичних сил, що мали спільно боронити свої права, було створено ще навесні 1599 р. На сеймі 1601 р. конфедерати оголосили перелік своїх вимог, але прокатолицька більшість сейму змусила короля Зиґмунда ІІІ відкинути проект, що передбачав посідання єпископських кафедр лише представниками "старожитньої грецької віри". Аби не повторився гіркий урок попереднього сейму, до зібрання 1603 р. православні лідери готувалися заледве не як до війни.
Алегорія панування Зиґмунда ІІІ Вази
 Зокрема, князь Василь Костянтин Острозький вів таємні переговори зі своїм зятем, лідером литовських протестантів Криштофом Радзивилом "Перуном", змусивши того заприсягтися у дотриманні якихось, вочевидь вельми радикальних за змістом, домовленостей. На те, що наміри князя справді були доволі рішучими, вказує хоч би те, що до Варшави молодший син Острозького, князь Олександр, привів вишколене двотисячне надвірне військо. Сучасники спостерігали вражаючу активність молодого князя у подіях 1603 р. Олександр, не лише вправно брязкав зброєю під стінами посольської ізби, навіваючи королю і його дорадникам необхідні для православної частини держави думки, а й виявив себе як спритний політик у стінах парламенту, зумівши перетягти на бік православних чимало депутатів-католиків. Отож, передчасна смерть князя Олександра вже наприкінці року не лише підкосила старого батька, котрий пов'язував з молодшим сином великі сподівання, а й стала непоправною втратою для всієї України. На сеймі ж, зважаючи на наближення війни зі Швецією, король виявив незвичну для нього толерантність і пішов на певні поступки своїм православним підданим.