Пороховий дим над
Стамбулом

Козацька чайка у морському поході. Невідомий художник XVIII ст.
У той час, коли османський адмірал Капудан Реджеб-паша повіз на кримський престол Джанібека Ґерея і був заблокований козаками у Кефе, порівняно невелика ватага запорозьких козаків на 70—80 чайках 19 липня 1624 р. вдосвіта вільно запливла у Босфорську протоку. Розділившись на кілька загонів — за тактикою татарських набігів — козаки сплюндрували та попалили села та вілли аж по самі фортеці Румелі-Гісари та Анадолу-Гісари, що знаходилися лише за 12 км від султанського палацу Топкапи. Не маючи інших сил у місті, уряд наказав вийти проти козаків яничарам та охоронцям султанського палацу, яким надали перші-ліпші човни. Ті лише перегородили Босфор своїм строєм, але не вступали у бій через надто великий ризик. Однак козакам вже дісталася велика здобич, особливо у Єні-Кьої, Бююк-Дере та Істіньє, щоби шукати воєнної слави, і вони відпливли назад. Козацькі чайки запливали у Босфор і раніше у 1615, 1617, 1621 рр. Проте, напад 1624 р. в османських літописах вважався найгрізнішим.