Собор у Корсуні


Митрополит Київський і Галицький Йосип Нелюбович-ТукальськийСкликаний 9—10 жовтня 1663 р. в Корсуні православний Собор мав на меті не лише обрання нового митрополита Київського, Галицького і всієї Русі замість померлого навесні Діонісія Балабана, а й досягнення порозуміння православного кліру України—Русі, що було надзвичайно важливо в умовах розгортання в середовищі козацтва широкомасштабної громадянської війни. 

Утім, своїми постановами Собор не вніс миру і спокою в конфесійне життя українського православного люду. Насамперед, через військово-політичні причини на Соборі, що проходив на землях, населення яких визнавало зверхність короля,  не було представлене духовенство з Лівобережної України, де ситуацію контролювали воєводи царя. Крім того, при обранні наступника Діонісія Балабана, голоси учасників Собору розділися поміж кандидатурами єпископа Мстиславського і Оршанського Йосипа Нелюбовича-Тукальського та єпископа Перемиського Антонія Винницького. 

Пелена. Український майстер другої половини XVII ст. З колекцій Києво-Печерської Лаври
Король Ян ІІ Казимир, котрий міг виступити арбітром у цьому конфліктному питанні, видав привілей, яким ствердив на митрополичому престолі обох кандидатів. Фактично же повноваження Йосипа Нелюбовича-Тукальського поширювались лише на Правобережжя, а місцем його розташування стала резиденція правобережного гетьмана П. Дорошенка в м. Чигирині. А в Галичині, Волині і частково Поділлі займав посаду митрополита Антоній Винницький.