Участь козаків у
московській Смуті

Козацький загін у битві під Клушино 1610 р.  Художник Ш. Ю. Богушович
Сейм Речі Посполитої 1609 р., незважаючи на всі намагання короля Зиґмунда ІІІ, дозволу на значні фінансові витрати на підготовку до війни з ослабленою Смутою Російською державою так і не дав. Проте, це не зупинило короля і він вирішив вести війну по-козацьки, а саме: набираючи війська "не на те, що є, а на те, що буде", тобто на рахунок майбутніх трофеїв і здобутків. Напередодні виступу, у вересні 1609 р., королівської армії на Смоленськ уряд звернувся до українських шляхтичів і козаків йти на допомогу своєму королеві. Наслідком ж цього вербування стало прибуття під Смоленськ на початку жовтня тритисячного козацького війська з України. Тиждень потому, до королівського табору приходить з-під Тушино ще одна козацька ватага. А вже наступного дня прибуває козацьке посольство з-під Вязьми, пропонуючи військові послуги тритисячного "вибраного" козацького війська. Загалом же, в королівському таборі під Смоленськом на кінець року зібралося до 40 тис. запорозьких і городових козаків з України. Узимку та навесні 1610 р. мобілізація козацтва на Смоленську війну короля не припиняється і під корогви Зиґмунда ІІІ приводять свої кількатисячні загони шляхтич Харлінський, Кульбака та інші.
Облога Смоленська 1610 р. Гравюра XVII ст.

 Щоправда, далеко не всі загони залишилися під Смоленськом. Так, частину козаків командування спрямувало на опанування Сіверщини, де загони отаманів і полковників Іскорки, Гунченка, Стороженка та інших здобували на королівське ім'я Чернігів, Новгород-Сіверський, Козельськ, Брянськ, Почеп. Інша ж частина, так і не здобувши обіцяної королівської платні, залишила табір Зиґмунда ІІІ і пустилася на власний воєнний промисел. Коли на царство було запрошено польського королевича Владислава, великий козацький корпус був введений до Москви. Ще більший корпус під орудою литовського гетьмана Лева Ходкевича влітку 1612 р. намагався прорватися в царську столицю. 22 жовтня 1612 р. гостро відчуваючи брак боєприпасів, а особливо, продовольства, московська залога капітулювала. У січні 1613 р. у Москві відбувся Земський собор, учасники якого обрали на царство Михайла Романова. Натомість, скликаний приблизно у той же час, вальний сейм у Варшаві рішуче висловився проти планів короля продовжувати війну за московський трон. Припинення Великої Смути в московських землях повертало в Україну тисячі загартованих у боях козаків, енергія яких невдовзі створить королівській владі так багато проблем у самій Речі Посполитій.