Вільшанський компроміс
1617 р.


Укладена в урочищі Суха Вільшанка під Білою Церквою угода між представниками Війська Запорозького та комісарами короля стала результатом гострих суперечок і компромісів. Вона поєднувала в собі дві декларації — комісарську та козацьку. У відповідності з угодою, число козацького війська не обмежувалось конкретною цифрою, а лише наголошувалось на необхідності виключити з числа товариства різну збиранину "ремісників, купців, шинкарів, війтів, бурмистрів, кафтанників, балакезів, різників, кравців й інших неприкаяних…" Крім того, козаки не погодились на призначення їм "старшого" королівським розпорядженням, наполягаючи на захованні у Війську Запорозькому права самим обирати свою старшину, в тому числі й гетьмана.