Жовнинська битва

Мортира на дубовому лафетіДо вирішальної битви між повсталими козаками та урядовими силами справа дійшла на початку червня, коли війська Потоцького і Вишневецького наздогнали повстанців на околицях містечка Жовнин, розташованого на місці впадіння р. Сули в Дніпро. Потоцький атакував супротивника вже з маршу. Раптовою атакою кінноти Потоцькому вдалось розірвати козацький табір. Частина козаків кинулась рятуватись на болотах. А Острянин на чолі кінного загону пробився на правий берег Сули і зник у степу. Але втеча гетьмана не спровокувала в козацькому війську паніки. Провід над козаками взяли Кудра і Пешта, котрим удалось замкнути табір, захопивши навіть у такий спосіб декілька ворожих хоругв, які надто далеко заглибились у козацький бойовий порядок. Готуючись до продовження війни, повсталі обрали на гетьманство полковника Дмитра Гуню. Не гаяла часу і супротивна сторона. Навпроти козацького валу було насипано не менш потужний вал, приготовлено шанці, і саме з них з ранку наступного дня розпочався потужний обстріл повсталих. Особливо шаленів Вишневецький, котрий, "сам себе не шануючи", надихав своїх вояків на штурми козацьких укріплень. Незвична, як на ту пору, літня спека розносила нестерпний трупний сморід аж до табору Потоцького. Надвечір до Потоцького прибули свіжі кварцяні війська. Лідери повстанців запросили миру.