Зрив Сірком військової
співпраці з Кримом


Печатка кримського хана Мегмед Ґерея ІVНищівна поразка царської армії під Конотопом породила справжню паніку в Москві та — далекосяжні сподівання в Чигирині. Цар Олексій Михайлович, довідавшись про конотопську трагедію, вийшов до своїх підданих на Красну площу в чорній жалібній одежі й, як оповідають тогочасні московські джерела, жах охопив його підданих. Навколо Москви почали споруджувати укріплення, аби стримати хана та українського гетьмана. Царський двір розпочав підготовку до виїзду за Волгу, до захованого в лісах, а відтак, неприступного для татарської кінноти, Ярославля. Тим часом конотопські тріумфатори й справді плекали сподівання пройтись маршем до царської столиці й покарати "московітів" за їхні надмірні апетити в Україні.

Проте, реалізувати задумане Виговському та його союзнику не вдалось. І перший гвіздок у домовину гетьманських планів убив не хто інший як його давній опонент — кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко. Сірко несподівано вдерся на Кримський півострів, звично для нього відбив ясир з України та захопив у полон кримці, пограбував татарське майно. Підпис Івана СіркаЩойно ханові доповіли про нові геройства Сірка, як він відразу кинувся навперейми ворогу, нещадно грабуючи і знищуючи підданців свого союзника. Зрозуміло, що ні про який спільний українсько-татарський похід на Москву вже не могло бути й мови. Більше того, показово жорстокі каральні акції Мегмеда ІV на Лівобережжі фактично обумовили політичну смерть його союзника — гетьмана Виговського. Уже за два місяці після блискучого ратного тріумфу під Конотопом Виговський втратив гетьманську булаву.