Державна програма
боротьби з проституцією

Перша державна програма боротьби з проституцією була роз­роблена в 1921 р. Вона ви­зна­чила пріоритет превентивних заходів, насамперед со­ціаль­­но-правового захисту жі­нок від сек­суальної експлуатації (їх праце­влаштування; забезпечення притулком безпритульних; надан­ня допомоги матерям, які по­збавилися годувальників та ін.). Було визнано основним за­собом соціальної реабілітації повій їх трудове пере­ви­хо­вання. Дозволялися репресії проти “злісних повій”, які “вперто не бажали повертатися до сус­піль­ної праці”. Репресії спрямовувалися переважно проти утримувачів притулків та будинків роз­пусти, звідників, а також осіб, що користувалися тяжким ма­теріальним становищем жі­нок, щоб їх примушувати до прос­титуції.