Розкол у Сельробі

Спричинений кризою й розламом у Комуністичній партії Західної України. Колишні “воленародівці” — К. Вальницький, М. Заяць, К. Пелехатий та ін. — вийшли із ЦК “Сельробу” (він у той час обстоював плат­форму “шумськізму”) й засну­вали “Сельроб-Лівицю” (від­­тоді аутентичний “Сельроб” іноді називали “СельробПравицею”). 
На вибори до польського сейму 1928 р. обидва об’єднання піш­ли окремо: “Сельроб-Правиця” здо­був 4 посольські мандати, контрольований КП(б)У “Сельроб-Лівиця” — 2. 
У травні 1928 р. на з’їзді у Льво­ві “Сельроб-Лівиця” й біль­шість членів “Сельробу-Пра­виці” (національно свідоміша його частина перейшла до українських національних партій) утворили “Сельроб-Єд­ність”, який стояв на позиціях продиктованих КП(б)У й реорганізованою КПЗУ. 15 вересня 1932 р. “Сельроб” був ліквідований польською вла­дою, а його видання заборонені.