Влада та вчителі

Більшовицька влада з підозрою ставилася до української форми та змісту народної освіти. Українське вчительство оцінювалося нею як “петлюрівське” і то­му, як визнавалося керівництвом наркомату освіти у 1923 р., “до народнього вчителя на місцях підходять переважно як до яскраво вираженого ворога Радянського ладу”. Си­туація змінилася з початком політики коренізації, яку супроводжувало посилення пропагандистської роботи серед вчительства та покращення його мате­ріаль­ного забезпечення. У настроях освітян сталася зміна, що й дало змогу скликати І Все­український з’їзд вчителів. Як зауважувалося в одній із резолю­цій з’їзду, він “підвів остаточну червону риску під минулим, коли вчительство не розуміло ро­лі пролетаріату в будові нового життя”.
Делегати І-го Всеукраїнського з’їзду вчителів співають “Інтернаціонал”. Харків, 1925 р.