Борисфенида

Найраніше грецьке поселення, як уже наголошувалося, розташовувалося на півострові (зараз — острові) Березань неподалік від сучасного м. Очакова. Площа поселення в данийБорисфеніда. Кубок першої половиниVI ст. до н. е. з о. Хіос час
Борисфеніда. Кераміка кінця VII —першої половини VI ст. до н. е. складає близько 12 га, значна його частина зруйнована водами моря та лиману. Тут відомі достатньо численні знахідки кераміки ще VII ст. до н. е., хоча виділити культурний шар цього часу поки що проблематично. До останньої чверті VI ст. до н. е. поселення було забудоване в основному землянками і напівземлянками, закономірність у розташуванні яких не виявлена. В останню чверть VI — першу чверть V ст. до н. е. воно набуває близької до прямокутної системи планування кварталів і забудовується наземними багатокамерними житловими будинками з внутрішніми дворами житлової грецької схеми. У V ст. до н. е. тут уже з'являються і житлові підвали. Поки що комплекси суспільного призначення не відкриті. Із культових споруд розкопана видовжена у плані апсидальна будівля, яку було приблизно ви-
Борисфеніда. Арибал першої половини VI ст. до н. е. з Коринфа (На краю ойкумены. Греки и варвары на северном берегу Понта Эвксинского. – М., 2002)значено як храм, а також святилище Афродіти кінця VI ст. до н. е. Від нього збереглися залишки огорожі, вівтаря й невеликого антового храму. Крім того, висловлено припущення про можливість місцезнаходження теменосу в північно-західній частині поселення, на місці некрополя. Тут були знайдені залишки викладених з каменю майданчиків, невеликі толосоподібні будівлі та одна апсидальна споруда. Орієнтація цієї споруди на захід дозволяє припустити, що її використовували як героон. У цілому характер забудови за щільністю, плануванням, типами житлових будинків і культових споруд був міським. Останніми роками на о. Березань розкриті залишки металообробних майстерень та керамічний брак, що свідчить про місцеве виробництво металевих виробів і кераміки вже в VI ст. до н. е. Ранні культурні шари міста, як у жодному іншому ранньоантичному поселенні в Північному Причорномор'ї, багаті на знахідки грецької, особливо східногрецької кераміки різних форм і стилів розпису, численних теракот, пам'яток писемності, ремісничих виробів.
Особливий інтерес становлять декілька приватних листів, написаних на свинцевих пластинах, із яких найліпше зберігся лист Ахіллодора. Він містить багато цікавих деталей щодо життя греків на Березані в останній чверті VI ст. до н. е.:
"Протагор! Батько пише тобі: його (батька) кривдить Матасій, оскільки він (Матасій) одурює його і позбавив фортегесія. Прийшовши до Анаксагора, розкажи, адже він (Матасій) говорить, що той (фортегесій) — раб Анаксагора, затверджував: "Моїм майном володіє Анаксагор — рабами, рабинями і будинками", а той (фортегесій) кричить і говорить, що у нього немає нічого спільного з Матасієм; говорить, що він вільний, і спільного з Матасієм немає у нього нічого, а що у нього (Матасія) з Анаксагором – вони знають: кожен сам по собі. Це скажи Анаксагору та його дружині. По-друге, він тобі повідомляє: матір і братів твоїх він посилає негайно, щоб вони на ці (свята або дні) прибули (?) в місто, а сам Евневр, що прийшов до нього, повернеться для (здійснення) жертовних обрядів". Адреса — "Лист на свинці від Ахіллодора сину й Анаксагору".
Лист розкриває яскраву картину досить складних соціальних відносин. Ахіллодор наймає фортегесія для перевезення своїх товарів (точне значення цього терміна поки що не встановлене, він може означати соціальний статус людини або його професію). Матасій забирає цю людину, вважаючи, що він не раб. Фортегесій теж вважає себе вільновідпущеником Матасія. Ахіллодор просить розібратися в цій справі й одночасно повідомляє, що він послав у місто (Ольвію) свою сім'ю.
Уже на початковому етапі свого життя поселення мало, вочевидь, полісну організацію. Однією з ознак цього є те, що не пізніше ніж у першій половині VI  ст. до н. е. на берегах Березанського лиману з'являються досить численні невеликі сільські поселення, які склали сільську округу Борисфеніди. 
Протягом усього V і частини IV ст. до н. е. поселення переживало період розквіту, що проявився в активній будівельній діяльності, розвитку ремесел і торгівлі. З кінця IV ст. до н. е. життя тут поступово завмирає і до ІІ ст. до н. е. цілком припиняється. Поселення знову відроджується тільки в перших століттях нашої ери, але воно вже ніколи не досягає того рівня розвитку, який був у другій половині VI—V ст. до н. е. 
Якісь вагомі політичні події в історії Березані нам не відомі. Є підстави припускати, що починаючи з останньої чверті VI ст. до н.е. Борисфеніда, оче-
видно, втрачає свою самостійність і статус поліса та входить до складу Ольвійської держави. Як одне з поселень останньої вона існує до III ст. н. е. включно. У перші ж століття нашої ери тут, мабуть, виникає святилище Ахілла Понтарха, культ якого, на думку деяких дослідників, у цей час переноситься сюди ольвіополітами з о. Левка.