Хронологія подій на
українських землях 1653 - 1660 рр.

1653

Поділля

Червень — антигетьманський виступ у козацькому таборі під   м. Городок. Причиною виступу стає гостре невдоволення рядового козацтва подальшим своїм зубожінням, викликанним довготривалими походами і занепадом через це козацького господарства. Довготривала війна породжує моральну втому суспільства. Крім того, загострення соціальних протиріч провокує швидке збагачення козацької старшини, до рук якої потрапляла левова частка здобутих воєнних трофеїв.

Наддніпрянщина

10.07 — прибуття до Чигирина російського посольства Федора Ладиженського з повідомленням про готовність царя Олексія Михайловича прийняти Україну під свою владу і захист.

Наддніпрянщина

Серпень — на заклик молдавського господаря Василе Лупу, знову відстороненого супротивниками від влади, гетьман Богдан Хмельницький відправив до Молдавії 8-тисячне козацьке військо на чолі з гетьманичем Тимошем. Козакам вдалося завдати опонентам Василе Лупу поразки і відновити його при владі. Однак, похід Тимоша Хмельницького до Волощини виявився провальним. Під час оборони Сучави гетьманич отримав смертельне поранення. Після цього козаки були змушені відступити в Україну.

Слобожанщина

Засновується значна кількість поселень на Сумщині (північно-західна частина всієї Слобожанщини або Слобідської України), що походить від слова “слобода” та “слобідка”, тобто поселення, звільнене від сплати податків.

Наддніпрянщина

Кінець серпня — скликана гетьманом Богданом Хмельницьким старшинська рада ухвалила рішення ухилитись від прийняття протекції Високої Порти.

Волинь

Воєнна розруха, епідемії, голод спричиняють майже цілковитий занепад Дерманя (на поземельних картах до ХVІІІ ст. селище документували назвою Дермань і лише зрідка латинським записом “Дерман”, “Дерманє”; сучасний Здолбунівський район Рівненської області).

Волинь

Продовжується будівництво Успенської церкви у с. Низкиничі Іваничівського району. 

Поділля

Через 10 років Вінницю, як і у 1643 р., відвідує гетьман Богдан Хмельницький, котрий саме тут говорив Івану Богуну і “тебе, славний полковнику, не забуде народ ніколи”. Ці слова Богдан Хмельницький промовив після оборони міста 3-тисячним козацьким полком на чолі з Іваном Богуном, коли він в ході оборони міста вщент розгромив  польське військо.

Поділля, Галичина

Літо — витіснення козацьким військом під началом гетьмана Богдана Хмельницького польських гарнізонів з Подільського і східних районів Руського воєводств.

Поділля

Початок жовтня — в околиці Жванецького замку, неподалік Кам'янця-Подільського, у межиріччі річок Жванчик і Дністер, де очолюване особисто королем Яном ІІ Казимиром коронне військо розмістило свій воєнний табір, прибули українські війська на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким і союзна їм Кримська Орда на чолі з ханом Ісламом Ґереєм ІІІ. Початок бойових дій Війська Запорозького спільно з Кримською Ордою проти коронної армії на Поділлі (Жванецька кампанія 1653 р.).

Поділля

Кінець жовтня — завершено оточення козацькими полками спільно з татарами коронних військ під Жванцем.

Поділля

17.11 — в околицях Кам'янця розпочались переговори кримського хана з королем щодо можливостей для замирення сторін.

Поділля

05.12 — укладення між Річчю Посполитою та Кримським ханатом сепаратного мирного договору про припинення воєнних дій і замирення Війська Запорозького з королем на умовах Зборівського договору 1649 р. (з певними змінами на користь короля і Речі Посполитої).

Наддніпрянщина

Кишинці (сучасний Маньківський район на Черкащині) зазнають нападу татар. Засноване у 1629 р. як Митки, належало вдові Кам'янецького старости Олені-Ельжбеті Струсевій-Калиновській.

Поділля

06.12 — гетьман Богдан Хмельницький в таборі під Кам'янцем скликав старшинську раду, на якій повідомив про рішення Земського собору в Москві та зміст польсько-кримських домовленостей.

Київщина

Корсунський полковник Григорій Гуляницький спільно з братом, ніжинським полковником Іваном Гуляницьким, збудував Свято-Онуфріївський монастир під Корсунем.

Київщина

31.12 — прибуття до Переяслава посольства російського царя на чолі з ближнім боярином Василем Васильовичем Бутурліним.

1654 р.

Київщина

08.01 — скликання гетьманом Богданом Хмельницьким старшинської ради у Переяславі для обговорення питання щодо переходу України під протекцію російського царя. Учасники ради висловились за скликання того ж дня Генеральної ради. 

Київщина

08.01 — скликання у Переяславі Генеральної ради, учасники якої схвалили курс гетьманського уряду на визнання протекції російського царя.

Київщина

09.01—10.01 — переговори гетьмана Богдана Хмельницького і вищої козацької старшини з посольством російського царя на чолі з ближнім боярином Василем Васильовичем Бутурліним у Переяславі щодо умов переходу України під царську протекцію.

Київщина

09.01 — козаки і міщани Переяслава й округи присягнули на вірність царю Олексію Михайловичу.

Буковина

Поширення на Буковині селянських виступів під проводом отамана Дитинки, котрий скасував владу молдавського господаря на Хотинщині і Чернівеччині. 

Буковина

Місцеве боярство виявилось неспроможним придушити виступ. Молдавський господар Стефан спрямував свої війська на чолі зі стольником Бучаком, якому вдалось розбити повстанців і поновити владу господаря у краї.

Київщина, Сіверщина, Наддніпрянщина

14.01 — російський боярин Василь Бутурлін за узгодженням з гетьманом Хмельницьким розіслав у полкові і сотенні центри Гетьманату царських воєвод у супроводі козацьких старшин для приведення українського населення до присяги цареві Олексію Михайловичу. 

Київщина, Сіверщина, Наддніпрянщина

Складати присягу цареві відмовилася частина міщан Києва та Чорнобиля, хвилювання з цього приводу виникли в середовищі козаків Уманського, Брацлавського, Полтавського і Кропивненського полків.

Київщина 

17.01—18.01 — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Сильвестр Косов й архімандрит Києво-Печерського монастиря Йосип Тризна відмовились складати присягу вірності царю Олексію Михайловичу без спеціального дозволу патріарха Константинопольського.

Київщина

18.01 — гетьман Богдан Хмельницький зустрівся у Корсуні з послом кримського хана Келембет мурзою та повідомив про прийняття Україною протекції російського царя Олексія Михайловича. Водночас гетьман запевнив посла в непорушності українсько-кримського воєнно-політичного союзу.

Наддніпрянщина, Київщина

Середина—друга половина лютого — старшинські наради, скликані гетьманом Богданом Хмельницьким у Чигирині і Корсуні для обговорення проекту майбутнього українсько-російського договору.

Наддніпрянщина 

Середина лютого — гетьман Богдан Хмельницький одержав лист від молдавського господаря Стефана Георгіцу з пропозиціями щодо укладення миру.

Наддніпрянщина 

Повернулось посольство Михайла Суличича від трансільванського князя Д’єрдя ІІ Ракоці з пропозиціями щодо примирення.

Наддніпрянщина 

17.02 — відправка з Чигирина повноважного посольства Війська Запорозького на чолі з генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудним і полковником переяславським Павлом Тетерею до Москви з метою правового закріплення статусу України під протекцією царя.

Київщина

25.02 — конфлікт прибулих до Києва російських воєвод з митрополитом Київським Сильвестром Косовим з приводу рішучої відмови останнього у виділенні землі поблизу Софійського собору, необхідної для зведення фортеці.

Наддніпрянщина 

24.03—25.03 — оборона козаками полковника Івана Богуна м. Умані від вторгнення коронних військ під командою Стефана Потоцького.

Наддніпрянщина, Запоріжжя, Волинь, Поділля, Полісся, Сіверщина, Київщина

13.03—19.03 — переговори посольства Війська Запорозького на чолі з генеральним суддею Самійлом Богдановичем-Зарудним і полковником переяславським Павлом Тетерею у Москві з приводу характеру взаємин України та російського царя.

Слобожанщина

Слободи починають виконувати не лише господарські, а й певні військово-охоронні функції. Переважно частину їх мешканців становили представники українського козацтва.

Наддніпрянщина, Запоріжжя, Волинь, Поділля, Полісся, Сіверщина, Київщина

27.03 — видача посольству ратифікованого російською владою тексту договірних статей (11 пунктів), на підставі яких Україна переходила під протекцію царя Олексія Михайловича на правах політичної автономії (так звані Березневі статті).

Сіверщина

16.05 — виступ у похід на білоруські землі 18-тисячного козацького війська під командою наказного гетьмана Івана Золотаренка з метою організації спільних з російськими військами дій проти польсько-литовських військ. Початок російсько-польської війни.

Наддніпрянщина

Червень — прибуття до Чигирина посольства шведської королеви Христини з пропозицією про встановлення союзницьких відносин.

Північне Причорномор'я, Крим

30.06 — у Бахчисараї помер кримський хан Іслам Ґерей ІІІ.

Північне Причорномор'я, Крим

10.07 — укладення Кримським ханатом військово-політичного союзу з Річчю Посполитою.

Київщина

08.08 — прибуття до гетьмана Богдана Хмельницького в табір під Фастовом послів Ногайської Орди.

Північне Причорномор'я, Крим

Серпень — утвердження при владі в Кримському ханаті Мегмеда Ґерея IV Софу. Крім військової справи, захоплювався також поезією (писав вірші під псевдонімами Кяміль та Хані). На р. Кача звів літню резиденцію ханів.

Північне Причорномор'я, Крим, Наддніпрянщина 

Середина жовтня — кримський хан Мегмед Ґерей IV надіслав гетьману Богдану Хмельницькому ультимативну вимогу розірвати союз з російським царем як передумову збереження українсько-кримського братерства.

Наддніпрянщина, Північне Причорномор'я, Крим

29.10 — гетьман Б. Хмельницький звернувся з листом-запевненням щодо зацікавленості Війська Запорозького зберегти приязні стосунки з Кримським ханатом, але водночас неможливість розриву з Москвою.

Північне Причорномор'я, Крим

12.11 — кримський хан Мегмед Ґерей IV ратифікував кримсько-польський союзний  договір, укладений його попередником Ісламом Ґереєм ІІІ.

1648—1654 рр.
Волинь

Острожчина стала активним театром бойових дій Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, в результаті чого Нетішин було зруйновано військами князя Домініка Заславського.

Поділля

Жовтень — початок вторгнення коронної армії та чамбулів Кримської Орди на Брацлавщину та Поділля.

Поділля

18.11—20.11 — героїчна оборона козаками і міщанами 
м. Буші на Ямпольщині.

Наддніпрянщина

04.12 — у м. Сорочинці на Миргородщині в родині козацького старшини Павла Апостола народився син Данило, в майбутньому український військовий і державний діяч, миргородський полковник і гетьман Лівобережної України в 1727—1734 рр.

Поділля

27.12—29.12 — здобуття коронними військами Брацлава. Жорстокі каральні акції коронних військ і татарських загонів.

Волинь

Після смерті княгині Ходкевич, останньої представниці прямої лінії князів Острозьких, її маєтності, серед них і Нетішин,  переходять у власність нащадків її сестри К. Замойської: сина Яна та двох дочок — Гризельди-Констанції та Йоанни-Барбари, котра вийшла заміж за Яна-Олександра Конєцпольського, коронного хорунжого. 

Волинь

Протягом 36 років маєтками князів Острозьких володіє Ян Замойський, воєвода київський та сандомирський; згодом, Острог переходить до Конєцпольських. 

Поділля, Наддніпрянщина, Київщина

Перебування на українських землях патріарха Антіохійського Макарія ІІІ.

Поділля, Наддніпрянщина, Київщина

Син патріарха Антіохійського Макарія ІІІ архідиякон Павло Алеппський, котрий супроводжував владику, описав свої враження від України, побуту і звичаю її народу в "Щоденнику подорожі". У нотатках архідиякона Павла виразно вчувається щире захоплення набожним українським людом, його заможністю і грамотністю.

Слобожанщина

Переселенцями з Наддніпрянщини і Сіверщини засновано місто Харків.

1655 р.

Наддніпрянщина

14.01—17.01 — героїчна оборона козацькими полками під командою Івана Богуна Умані від коронних військ і татарських орд.

Наддніпрянщина

19.01—21.01 — битва українських військ спільно з російськими полками проти польсько-татарського війська під Охматовим.

Слобожанщина

Суми — завдяки вигідному торгівельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, —  швидко зростають. Незабаром воєвода К. Арсеньєв будує фортецю для захисту Слобідської України від нападів татар.

Наддніпрянщина

Березень — прибуття до Чигирина посла турецького султана Шагін аґи для переговорів щодо прийняття України під протекцію Високої Порти.

Слобожащина

Нова хвиля переселенців з Правобережної України значно примножує чисельність слобідського населення і призводить до створення у 1655—1658 рр. Охтирського Слобідського козацького полку. Полк проіснував до   1765 р., коли за наказом Катерини II всі слобідські полки були ліквідовані. 

Слобожанщина

Також відбувається заселення слобід Терни, Ворожба та інших (сучасна Сумська область).

Поділля

Квітень — звільнення Брацлавщини від присутності коронних військ і Кримської Орди козацькими полками Івана Богуна, Михайла Зеленського, Івана Писаря.

Наддніпрянщина

31.05 — гетьман Богдан Хмельницькій закріпив село Ольшани на Лубенщині (сучасна Полтавська область) за Мгарським монастирем.

Київщина

15.06 — гетьман Богдан Хмельницький передав київському сотнику Павлу Яненко-Хмельницькому у користування села Бугаївку, Беркове, Масани і Борщівку.

Північне Причорномор'я, Крим

Липень — спільний похід запорозьких і донських козаків на землі Кримського ханату і турецькі фортеці в Криму. Атакування Кафи, здобуття Судака і Тамані. Успішна виправа запорожців і донців стримала частину Орди від вторгнення на українські землі.

Поділля

Серпень — початок вересня — облога українськими і російськими під командою гетьмана Богдана Хмельницького  і боярина В. Б. Бутурліна м. Кам'янця.

Поділля, Галичина

Початок — середина вересня — гетьман Богдан Хмельницький знімає облогу Кам'янця і на заклик шведського короля Карла Х Густава, переданого посольством О. Ю. Торквата, скеровує війська в Галичину на з'єднання з шведською армією, що вела успішні бої проти військ польського короля Яна ІІ Казимира.

Поділля, Галичина

На марші українські війська  гетьмана Богдана Хмельницького спільно з російськими полками боярина В. Б. Бутурліна оволодівають Скалою-Подільскою, Ягельницею, Чортковом, Теребовлею, Тернополем, Підгайцями, Бережанами, Бузьком та іншими містами регіону. Поширення влади козацького гетьмана на подільські і галицькі землі.

Галичина

15.09 — початок облоги українськими і російськими військами під командою гетьмана Богдана Хмельницького і боярина В. Б. Бутурліна Львова.

Галичина

19.09 — експедиційний корпус українських і російських військ у битві під Городком розбив коронні війська, очолювані Станіславом Потоцьким.

Галичина

Жовтень — похід українських полків під командою полковника Данила Виговського спільно з російськими полками з-під Львова на Західну Галичину. 

Галичина

Здобуття українськими та російськими військами Ярослава, Красноброда, Томашува, Любліна, Яворова, Любачова. Українські козаки вийшли на р. Віслу та р. Сян.

Наддніпрянщина

Українське село Кищеньці Маньківського району на Черкащині, яке згадується на мапах України Боплана 1648 і 1650 рр., після смерті його власниці Ельжбети Калиновської (Струсевни) (з 1638 р. до початку травня 1648 р.) переходить до Маріуша Калиновського, в дійсності — в утримання кількома шляхтичами, щоб розрахуватися за борги, потому — перебувало в складі Маньківської сотні Уманського козацького полку. З 1655 р. до 1715 р. доля невідома, очевидно входило до Маньківської сотні.

Галичина

10.11—11.11 — бої української та російської армій з Кримською Ордою під Озерною.

Галичина

Укладення гетьманом Богданом Хмельницьким усної угоди з кримським ханом Мегмедом Ґереєм ІV щодо відновлення союзницьких зобов'язань сторін.

Сіверщина

Спорудження Миколаївського собору в Ніжині коштом ніжинського полковника Івана Золотаренка та його брата наказного ніжинського полковника Василя Золотаренка.

Київщина

07.10 — при облозі Старого Бихова на Білорусі був смертельно поранений полковник ніжинський (1652—1655 рр.) і наказний гетьман сіверський (з 1654 р.) Іван Золотаренко (його сестра Ганна була третьою дружиною гетьмана Богдана Хмельницького). Поховання І. Золотаренко відбулось у Корсуні, де небіжчик народився, деякий час був полковником корсунським і володів маєтностями. Під час відспівування у місцевій церкві сталася пожежа, яка наробила значного галасу в Україні і Польщі.

Галичина, Поділля, Волинь, Полісся

На митрополита Київського  унійного обирають Гавриїла Коленду.

1656 р.

Наддніпрянщина

Січень — гетьман Богдан Хмельницький на місце померлого від ран наказного гетьмана в Білоруському поході Івана Золотаренка призначив Івана Нечая, надавши йому титул "полковника білоруського".

Наддніпрянщина

08.10 — укладення в Чигирині союзної угоди Війська Запорозького та Трансільванського князівства.

Наддніпрянщина, Київщина, Сіверщина, Полісся, Волинь, Поділля

24.10 — укладення у селищі Нємєжі під Вільно представниками російського царя Олексія Михайловича та польського короля Яна ІІ Казимира угоди про перемир'я. На переговорах обговорювалось питання щодо повернення України під владу короля, проте до заключних документів це положення не увійшло. Домовлено, що після смерті бездітного Яна ІІ Казимира по льський трон посяде представник династії Романових.

Полісся

Богдан Хмельницький приймає під свій протекторат Слуцьке князівство, яке належало князю Богуславу Радзивілові (1620—1669 рр.) — державному і військовому діячу Речі Посполитої, представнику магнатського роду Радзивілів; а в 1657 р. — Старий Биков, якому він видає універсал на вільний торг з Україною.

Наддніпрянщина

Кінець жовтня — повідомлення про наближення підписання у селищі Нємєжі під Вільно представниками російського царя Олексія Михайловича та польського короля Яна ІІ Казимира угоди про перемир'я; спричиняє дебатування в оточенні гетьмана Богдана Хмельницького питання щодо переорієнтації зовнішньополітичного курсу Гетьманату.

Галичина, Поділля

Активізація опришківського руху. Учасники опришківських загонів, сформованих для збройної боротьби за соціальну справедливість, не лише успішно протистояли військовим загонам шляхти, а й  відбивали напади загонів коронних військ. На Поділлі опришки здобули Гусятин і Сатанів. На Лемківщині наводили жах на місцеву шляхту й урядників Речі Посполитої загони під началом Санька, Савки та ін. Стихійні виступи селян, наймитів, бідних міщан гетьманський уряд прагнув використати з метою послаблення Речі Посполитої. Нерідко Хмельницький надсилав учасникам виступу не лише зброю і гроші, а й допомагав військовими загонами, прагнув координувати розрізнені дії повсталих. Особливі сподівання гетьман покладав на виступ повсталих польських селян на Підгаллі, очолюваних місцевим шляхтичем Косткою Наперським.

Слобожанщина

Початок спорудження фортеці у Харкові.

1657 р.

Київщина, Наддніпрянщина, Волинь

16.01 — до Чигирина прибуло посольство шведського короля Карла Х Густава для укладення союзної угоди Війська Запорозького з Шведським королівством.

Наддніпрянщина

Січень — на заклик членів протестантської Раднотської коаліції, гетьман Богдан Хмельницький відправив у похід на коронні землі Речі Посполитої вибране козацьке військо на чолі з наказним гетьманом колишнім київським полковником Антоном Ждановичем. Українські війська мали діяти спільно з угорськими військами князя Д’єрдя ІІ Ракоці та у координації зі шведською армією Карла Х Густава. 

Наддніпрянщина

19.02 — до Чигирина прибуло посольство імператора Священної Римської імперії  Фердинанда ІІІ Габсбурга з пропозицією щодо посередництва у замиренні Війська Запорозького із королем та Річчю Посполитою. Занепокоєння офіційного Відня було спровоковане посиленням  позицій протестанських держав, очолюваних Шведським королівством. Намагаючись протистояти цьому австрійське керівництво не лише надає фінансову і військову допомогу Речі Посполитій, а й прагне помирити Варшаву з Військом Запорозьким та спонукає до замирення з польським королем православного російського царя.

Буковина

У Хотині виникла православна монастирська обитель.

Волинь, Полісся

Квітень — спільні воєнні дії українського війська на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем та трансільванської армії, очолюваної князем Д’єрдєм ІІ Ракоці, на Любельщині та Пінському повіті.

Наддніпрянщина

05.04—11.04 — скликана за наказом гетьмана Богдана Хмельницького старшинська рада у Чигирині ухвалила рішення про передачу гетьманської булави після смерті діючого реґіментаря його сину Юрію. Спроба законодавчо закріпити спадкову форму влади в Гетьманаті.

Полісся

Травень — здобуття Антоном Ждановичем разом з Д’єрдєм ІІ Ракоці Берестя.

Наддніпрянщина

11.06 — прибуття до Чигирина посольств Шведського королівства, Бранденбурзького і Трансільванського князівств з пропозиціями щодо долучення України до Раднотської коаліції, розриву з Москвою та спільної боротьби з Річчю Посполитою. До гетьманської резиденції прибув український магнат, київський підкоморій, генерал шведської армії Юрій (Єжи) Немирич, який отримав від Богдана Хмельницького гідність полковника і майнових прав в Україні. Серед іноземних дипломатів, які перебували в цей час у Чигирині ширились чутки про наміри Немирича одружитися на вдові Тимоша Хмельницького Розанді.

Наддніпрянщина

03.06 — до Чигирина прибуло посольство російського царя Олексія Михайловича на чолі з окольничим Федором Бутуріним. Зважаючи на погіршення стану здоров’я Богдана Хмельницького, українську сторону на переговорах представляв здебільшого генеральний писар Іван Виговський.

Наддніпрянщина

14.06 — до Чигирина на переговори з гетьманом Богданом Хмельницьким прибуло посольство з Волощини.

Полісся

20.06 — шляхта Пінського повіту склала присягу вірності гетьману Богдану Хмельницькому і виявила побажання  прилучитися до Української козацької держави. У відповідь, Богдан Хмельницький брав на себе зобов’язання їх "з усім Військом захищати від ворогів, що наступають на них, хоч би наших близьких, які не слухали би нашої поради"; гарантував свободу віроісповідання: "Щодо обрядів римської віри, з якою вони приєднуються до нас, то ми всі, Військо Запорозьке й наші нащадки, не перешкоджатимемо їм і не примушуватимо жодного з них силою до православної віри". Також гарантував майнові права шляхти, костелів і кляшторів.

Наддніпрянщина

21.06 — гетьман Богдан Хмельницький звернувся з листом до курфюрста Фрідріха Вільгельма, де підтвердив готовність Української держави розвивати союзницькі взаємини з Бранденбургом.

Поділля

Червень — вторгнення татарських загонів на Брацлавщину, просування в напрямку Кам'янця. За місяць татарами було спалено і спустошено 18 міст.

Наддніпрянщина, Поділля

Середина червня — гетьман Богдан Хмельницький відправив козацьке військо на чолі  з наказним гетьманом й офіційним наступником на гетьманстві — сином Юрієм Хмельницьким проти татар на Поділля. Допомагати Юрію  в управлінні військами призначено миргородського полковника Григорія Лесницького.

Поділля

20-ті числа червня — початок  бойових дій українського війська на чолі з наказним гетьманом Юрієм Хмельницьким із Ордою на Поділлі. Запеклі бої не виявили переможця і 2-го липня сторони уклали перемір’я.

Полісся, Волинь, Поділля

10.07—11.07 — розрив воєнної співпраці козацької армії на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем та трансільванських військ князя Д’єрдя ІІ Ракоці. 
Українські війська самовільно залишають театр бойових дій і супроти волі гетьмана Богдана Хмельницького повертаються в Україну. Капітуляція війська трансільванського князя перед поляками поблизу Чорного Каменя.

Наддніпрянщина

Початок липня — до Чигирина прибуває посланець царя, голова московських стрільців, брат цариці Артамон Матвєєв.

Наддніпрянщина

27.07 — помер гетьман Війська Запорозького, творець Української козацької держави Богдан Хмельницький. А 23.08 — відбулось поховання Богдана Хмельницького, очевидно, в Іллінській церкві Суботова, поблизу Чигирина.

Наддніпрянщина

05.09 — старшинська рада у Чигирині ухвалила рішення передати гетьманство до повноліття Юрія Хмельницькому генеральному писарю Війська Запорозького — Івану Виговському. 

Наддніпрянщина, Київщина

Юрій Хмельницький у супроводі свого вихователя (майбутнього гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького) їде на навчання до Києво-Могилянського колегіуму. 

Наддніпрянщина

Уряд Олексія Михайловича не визнав правомочності обрання Виговського на гетьманство.

Наддніпрянщина

06.10 — делегація Війська Запорозького у складі генеральних старшин Івана Ковалевського та Юрія Немирича, полковника Івана Богуна узгодила з представником шведського короля Карла Х Густава Густавом Лілієнкроною умови українсько-шведського союзного договору.

Київщина

25.10 — скликана Іваном Виговським Генеральна рада у Корсуні підтвердила правомочність його обрання на гетьманство та висловила вотум довіри його зовнішньополітичному курсу. 

Київщина

Рада підтвердила також правомочність українсько-шведського союзного договору.

Наддніпрянщина, Київщина, Сіверщина

Митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі по смерті Сильвестра Косова обрано єпископа Холмського і Белзького — Діонісія Балабана. Активну участь у виборах нового митрополита взяв гетьман Іван Виговський і старшина Війська Запорозького.

Запоріжжя

Листопад — на Запорозькій Січі вибухає антигетьманський заколот, який очолює кошовий Яків Барабаш. Початок громадянської війни в Україні.

Запоріжжя, Наддніпрянщина

Грудень — виступ запорозьких козаків проти гетьмана Івана Виговського перекидається на  південні полки Гетьманату. До заколоту долучається соратник гетьмана Богдана Хмельницького полтавський полковник Мартин Пушкар. На час сходження на гетьманство Івана Виговського (восени 1657 р.) Мартин Пушкар був єдиним полковником Війська Запорозького, котрий зберігав за собою уряд упродовж 1649—1657 рр.

1658 р.

Галичина

10.02 — місія посланця гетьмана Івана Виговського Феодосія Томковича до Львова, на переговори з представниками короля з приводу подовження дії перемир`я.

Київщина

Друга половина лютого — за наполяганням російського керівництва гетьман Іван Виговський скликав у Переяславі Генеральну раду, учасники якої у присутності уповноваженого представника царя окольничого Богдана Хитрово підтвердили вибір Виговського на гетьманство. Під час переговорів, що їх провів гетьман Виговський з окольничим Хитрово напередодні ради, гетьманський уряд погодився на ряд принципових поступок Москві.

Північне Причорномор'я, Наддніпрянщина, Запоріжжя, Київщина

Початок березня — кримський хан Мегмед Ґерей ІV та гетьман Іван Виговський підтвердили правочинність договору про військово-політичну співпрацю Війська Запорозького та Кримського ханату.

Волинь

Березень — переговори представника гетьманського уряду Івана Виговського, колишнього переяславського полковника Павла Тетері з уповноваженим комісаром Яна ІІ Казимира Станіславом Казимиром Бєнєвським в Межиріччі щодо полагодження українсько-польських прикордонних конфліктів.

Наддніпрянщина

01.06 — перемога військ гетьмана Івана Виговського та союзних йому татарських орд над опозицією, очолюваною Яковом Барабашем і Мартином Пушкарем, під Полтавою. 

Слобожанщина, Наддніпрянщина

Середина червня — на українські землі вступають російські війська на чолі з воєводою Григорієм Ромодановським. У таборі Ромодановського знаходять притулок розбиті гетьманом Іваном Виговським опозиціонери. Спроби гетьмана увійти в переговори з царським воєводою успіху не принесли.

Волинь

Початок липня — початок переговорів представника гетьманського уряду Івана Виговського колишнього переяславського полковника Павла Тетері з уповноваженим комісаром Яна ІІ Казимира Станіславом Казимиром Бєнєвським в Межиріччі щодо умов прилучення України до Речі Посполитої.

Наддніпрянщина

20.07 — у Чигирині відбулась скликана гетьманом Іваном Виговським Генеральна рада, на якій обговорювались перспективи зовнішньополітичної діяльності Української держави.

Київщина

23.08 — похід козаків наказного гетьмана Данила Виговського на Київ, спроба гетьмана Івана Виговського вибити з міста російські війська.

Наддніпрянщина

06.09 — гетьман Іван Виговський уклав з представником короля Яна ІІ Казимира Станіславом Казимиром Бєнєвським Гадяцьку угоду, що передбачала входження України як автономного Великого князівства Руського до складу Речі Посполитої.

Наддніпрянщина

Кінець жовтня — російські війська під командою воєводи Г. Г. Ромодановського розпочали наступ на Лівобережну Україну. Вибито гетьманські війська з Говтви, Миргорода, Лубен. Початок російськоукраїнської війни.

Галичина

У м. Явора Перемишльського повіту Руського воєводства народився Стефан Яворський — відомий церковний і освітній діяч, учений, організатор вищої освіти в Російській імперії, поет, публіцист, митрополит  Рязанський і Муромський, місцеблюститель патріаршого престолу.

Запоріжжя

Весна — за дорученням Юрія Хмельницького на Січ прибув його вихователь й опікун Іван Брюховецький, агітуючи проти гетьмана Івана Виговського та закликаючи запорожців підтримати кандидатуру його вихованця на нових гетьманських виборах.

1659 р.

Наддніпрянщина

Травень — відправка гетьманом Іваном Виговським делегації Війська Запорозького на вальний сейм до Варшави для ратифікації Гадяцької угоди.

Сіверщина

Початок квітня — вступ в Україну російської армії під командою воєводи М. О. Трубецького. Проголошення в таборі М. О. Трубецького на противагу гетьману Івану Виговського наказним гетьманом України під царською протекцією Івана Безпалого.

Сіверщина

Кінець квітня — початок оборони козаками і міщанами під командою ніжинського полковника Григорія Гуляницького Конотопа, який облягали російські війська М. О. Трубецького. Облога тривала до кінця червня 1659 р.

Наддніпрянщина

Травень — відправка гетьманом Іваном Виговським посольства на чолі з Антоном Ждановичем до Стамбула з метою організації переговорів про перехід України під протекторат султана.

Буковина

Великий Скит Манявський отримав від молдавського господаря у власність маєтності поблизу Чернівців.

Наддніпрянщина

03.05 — гетьман Іван Виговський видає оборонний універсал грецьким купцям, які прибували з товаром в Україну.

Київщина

28.05 — гетьман Іван Виговський видав універсал Козелецькому монастиреві, беручи його під свою оборону і протекцію.

Сіверщина

28.06—29.06 — розгром військами гетьмана Івана Виговського спільно з Кримською Ордою на чолі з Мегмедом Ґереєєм ІV російських військ під Конотопом.

Сіверщина

Вихід російської армії воєводи князя О. М. Трубецького з України. Разом з російськими військами українські землі залишила й антигетьманська збройна опозиція на чолі з наказним гетьманом Іваном Безпалим.

Північне Причорномор'я

Кінець червня — початок липня — похід запорозьких козаків на чолі з кошовим Іваном Сірком на татарські улуси. Зрив українсько-кримської військової співпраці.

Наддніпрянщина

Липень-серпень — повернення Кримської Орди з-під Конотопа в Крим через Лівобережну Україну. Значні демографічні втрати в регіоні із-за татарських полювань за ясиром.

Сіверщина, Київщина

Вересень — розгортання на Лівобережній Україні антигетьманського повстання, очолюваного полковниками Тимошем Цицюрою, Василем Золотаренком і Якимом Сомком. Загибель у сутичці з повсталими канцлера Великого князівства Руського Юрія Немирича.

Київщина

11.09 — в умовах подальшого падіння авторитету гетьмана Івана Виговського військова рада переважно правобережного козацтва, скликана під с. Германівкою (неподалік Обухова), позбавляє його гетьманської булави.

Київщина

23.09—24.09 — в урочищі Маслов Став на р. Росаві відбулася військова рада, яка проголосила Юрія Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. Враховуючи складність геополітичних реалій, уряд Ю. Хмельницького намагається реалізовувати політику лавірування поміж Москвою та Варшавою, граючи на наявних у їхніх відносинах суперечностях. 

Київщина

17.10 — скликана за наполяганням російського уряду Генеральна рада у Переяславі підтвердила обрання на гетьманство Юрія Хмельницького. 

Київщина

На раді було також озвучено так звані "Прежние статьи Богдана Хмельницького" (сфальсифікований варіант угоди 1654 р.) та "Нові статті". Переяславський договір 1659 р. істотно понижував державно-політичний статус Гетьманату. Якщо за нормами угоди 1654 р. Українська держава зберігала за собою права політичної автономії, то тепер її статус можна охарактеризувати лише як автономію адміністративну.

1660 р.

Поділля

Кінець січня — вторгнення коронних військ під командою гетьмана Станіслава Потоцького та загонів екс-гетьмана Війська Запорозького Івана Виговського на подільські землі. Героїчна оборона козаками Подільського і Миргородського полків під командою наказного гетьмана Остапа Гоголя м. Могилева-Подільського.

Київщина

17.07 — у Василькові боярин В. Б. Шерємєтєв скликає воєнну раду за участю гетьмана Юрія Хмельницького і старшини, на якій ухвалюється план ведення наступу на Річ Посполиту.

Північне Причорномор'я, Крим

Липень — на допомогу Речі Посполитій на українські землі приходить Кримська Орда на чолі з нуредін-султаном.

Київщина

Видання друкарнею Києво-Печерського монастиря твору Йоаникія Ґалятовського "Ключ разуменія".

Слобожанщина

У Харкові почав діяти перший в місті Успенський ярмарок.

Кінець 1650-х рр.

Слобожанщина

Формування адміністративного устрою Харківського, Острогозького, Сумського, Ізюмського й Охтирського полків.

Волинь

Початок вересня — під Старокостянтиновим Кримська Орда об'єднується з коронною армією на чолі з великим коронним гетьманом С. Потоцьким Реверою. Початок воєнної літньо-осінньої кампанії в Україні 1660 р. 

Київщина

Вересень — виступ у похід на західноукраїнські землі російсько-української армії, очолюваної воєводою В. Б. Шерємєтєвим і наказним гетьманом Тимошем Цицюрою. 

Наддніпрянщина

Гетьман Юрій Хмельницький на чолі правобережних полків мав обороняти південний фланг від можливого нападу татар.

Полісся

15.09 — початок боїв російсько-української армії, очолюваної воєводою В. Б. Шерємєтєвим і наказним гетьманом Тимошем Цицюрою, з польсько-татарським військом під Любаром. 

Полісся

25.09 — відступ воєводи Шерємєтєва з-під Любара в напрямку Києва. 

Полісся

Оточення російсько-української армії під Чудневом коронними військами та Кримською Ордою.

Слобожанщина

Перша письмова згадка про м. Тростянець, засноване ще у середині XVII ст. переселенцями з Правобережної України, згадка пов`язана з будівництвом у місті церкви.

Запоріжжя

Вересень — кошовим отаманом Запорозької Січі обирається Іван Брюховецький, колишній старший слуга гетьмана Богдана Хмельницького, вихователь гетьманича Юрія, відправлений останнім на Січ з метою агітації запорожців на його користь як претендента на гетьманську булаву, якою "незаконно" заволодів Іван Виговський.

Волинь

07.10 — бій козацького війська гетьмана Юрія Хмельницького з коронними військами і татарами під містечком Слободища на Східній Волині.

Галичина

Видання Унівською василіанською друкарнею Свято-Успенського монастиря Акафісту і молебну Пресвятої Богородиці.

Галичина

У долині р. Опір, в історичному центрі Бойківщини, поблизу села Сколи, магнат князь Олександр Заславський заснував місто, назване в його честь Олександрією. (Заславські були одним з відгалужень князівського роду Острозьких. Після згасання роду Острозьких у середині XVII ст. саме Заславські успадкували частину їхніх родових маєтностей). У центрі міста було збудовано дерев`яний замок, а посеред ринкової площі — ратушу. Назва міста не прижилась і місцеві жителі називали його як і село — Сколе. Нині м. Сколе — районний центр Львівської області.