Перше посольство
гетьмана Хмельницького до Москви

Цар Олексій Михайлович. Невідомий художникГотуючись до війни з Річчю Посполитою, Богдан Хмельницький зимку 1649 р. розгортає надзвичайно динамічну зовнішньополітичну діяльність, намагаючись створити широку антипольську коаліцію. З цією метою гетьман розвиває стосунки із тогочасним правителем Трансільванії Д’єрдєм ІІ Ракоці, закликаючи його силою зброї здобути польську корону, претензії на яку висував ще його батько, Д’єрдь І Ракоці, та й Д’єрдь ІІ і його брат Сигізмунд були не проти оволодіти нею. Певні сподівання Хмельницький покладав і на литовських протестантів на чолі з польним гетьманом литовським Янушем Радзивилом, котрий був незадоволений міжконфесійними взаєминами у державі та потуранні королівською владою дій католицької більшості, й у минулому році так і не прийшов на допомогу полякам у їх боротьбі з повсталими козаками. Крім того, з осені 1648 р. інтенсифікуються переговори з Османською Портою, а також й надалі зберігає свою актуальність українсько-кримський військово-політичний союз. Особливе місце у складній зовнішньополітичній грі Богдана посідає московський вектор. В ефективності московської підтримки гетьмана, вочевидь, переконав патріарх Паїсій, разом з яким до Москви в січні 1649 р. вирушило перше посольство гетьманського уряду, очолюване сином відомого в Москві православного богослова, полковника Силуяна Мужиловського. За дорученням гетьмана посол мав переконувати московське керівництво в доцільності боронити православну віру, виступивши разом з Військом Запорозьким проти спільного супротивника, який, до того ж, завдав Москві таких серйозних територіальних збитків у ході Смоленської війни.