Посольство Осман аги

Член татарського посольства до Швеції 1650 р. Німецька гравюраПопри безуспішність дипломатичної акції посланця Венеціанської республіки до Чигирина, насправді вона дала українській стороні безумовний виграш. Адже розголос про налагодження взаємин європейських держав з Військом Запорозьким стимулювало султанський уряд вчинити подібним же чином. Уже наприкінці липня 1650 р. до українського гетьмана прибуває посол Османської Порти Осман аґа, котрий передав йому від султана Мегмеда ІV вельми привабливі пропозиції — починати війну з королем, обіцяючи зі свого боку "війська на цілий рік сто тисяч крім Орди й віддати козакам певну провінцію та зберегти при вольностях як людей шляхетського народу". Передані Осман аґою пропозиції розривали дипломатичну блокаду, що утворилась навколо України після підписання Зборівського миру. Хмельницький отримував пропозиції щодо військової допомоги й це неабияк посилювало його власні позиції у стосунках з Річчю Посполитої і королем. Отож, по завершенні перемовин у Чигирині, гетьман, бажаючи розвивати українсько-турецькі відносини разом з Осман аґою, відправив до Стамбула своє власне посольство на чолі з полковником київським Антоном Ждановичем і своїм двоюрідним братом Павлом Яненком-Хмельницьким. А тим часом, посланцям польського короля, котрі якраз перебували у Чигирині, гетьман самовпевнено заявив: "Мене ані король, ані Річ Посполита не може ні до чого змушувати, бо я сам вільний і кому захочу, тому служитиму. Маю турецького царя найяснішого пана мого з певною підмогою… Не лише Польську Корону, а й Римську державу віддам у руки кому захочу…".