Реванш під Батогом

У середині травня 1652 р. гетьман Богдан Хмельницький на чолі вибраного козацького війська (близько 15 тис. вояків) стрімко виступає з Чигирина в похід. По дорозі до нього приєдналася татарська Орда (15—20 тис. осіб). Рух українсько-кримського війська пролягав на Побужжя, де поблизу містечка Четвертинівка, на правому боці Бугу біля впадіння в нього р. Батіг та поблизу однойменної гори (неподалік Ладижина), заклав свій табір польний гетьман Мартин Калиновський. Козацький марш на Побужжя був настільки стрімкий, що вже сама поява тут 21 травня передових загонів українських і татарських військ викликала паніку серед поляків. Спішно мобілізовані Калиновським сили зуміли відтіснити супротивника від польського табору. Проте, прихід пізно вночі Хмельницького з головними силами робив становище Калиновського практично безнадійним. Український гетьман вирішив атакувати противника по всьому фронту, вдало змінюючи напрям головних ударів. Коли перевага нападаючих стала очевидною, гусари почали відступати до річки, аби вирватися уплав, залишаючи напризволяще піхоту. Тим часом від гарматного пострілу загорілися вози із сіном у самому польському таборі. Там вчинилася паніка і сум'яття, скориставшись із яких українські козаки та татари увірвалися в табір і до вечора знищили його. Майже вся піхота та половина знаменитої у всій Європі польської гусарії (близько 8 тис. коронних жовнірів і шляхти) знайшли свою смерть на берегах Південного Бугу. Серед загиблих — гетьман Калиновський, його син Самуель, брат майбутнього короля Яна ІІІ Собєського Марек, чимало інших представників відомих магнатських і шляхетських родин. Жодна польська армія — ані до того часу, ані опісля — не зазнавала такого жорстокого погрому. І в Україні, і в Польщі, Батозьку перемогу Хмельницького сприймали як реванш за поразку під Берестечком. За результатами блискучої перемоги український гетьман ліквідовує постанови принизливого миру з поляками 1651 р. Уже на початок липня козацький устрій і судочинство повною мірою реставруються на теренах Брацлавсько-го, Чернігівського та Київського воєводств.