Випробування
Білоцерківським миром

Фрагмент чаші водосвятної з гербом Війська Запорозького та ініціалами Богдана ХмельницькогоУкрай важкі умови Білоцерківського договору 1651 р. породили в Україні катастрофічну ситуацію. Польська шляхта, яка нічого не забула, але нічому не навчилася, намагалася негайно відновити свої володільницькі права та реставрувати дореволюційні порядки. У відповідь спалахують заворушення серед козаків Білоцерківського та Корсунського полків. Масового характеру набуває вихід козацтва на Запоріжжя. Саме в цей час, розпочинається масове заселення земель Слобідської України переселенцями козаками, які, не потрапляючи до 20-тисячного реєстру та не воліючи повертатися в підданство панам, організовано, інколи цілими сотнями, а в окремих випадках — полками, перебираються на незаселені землі, що формально перебували під владою московського царя. Богдан Хмельницький намагається всіляко притлумити суперечності. З цією метою він звертається до коронного гетьмана та правлячих кіл Речі Посполитої не поспішати з поверненням шляхти та королівських урядників, припинити насильства жовнірів стосовно місцевого населення. З іншого боку, він намагається приборкати прояви свавілля і з боку підданих, віддає розпорядження полковникам не допускати до вибуху насильств, обіцяючи покращення ситуації вже навесні.