Жванецька кампанія


Шабля. Середина XVII ст.
Після того, як у березні 1653 р. полковнику Івану Богуну далось під Монастирищами зупинити наступ коронних військ полковника Стефана Чарнецького на Умань і витіснити нападників з Брацлавщини, Богдан Хмельницький, прагнучи розвинути успіх, у 20-х числах травня на чолі 30 тис. вояків вирушає з Умані в похід проти короля, який збирав війська під Глиняними, в Галичині.
 По дорозі до нього приєдналася ще 15-тисячна татарська орда. Не зустрічаючи серйозного опору розрізнених поль-ських гарнізонів, гетьман звільнив з-під влади короля майже все Подільське воєводство та східні райони Руського. 
Фрагмент шаблі із портретним зображенням гетьмана Богдана Хмельницького

12 серпня 1653 р. у похід в Україну виступає коронне військо, яке, як і напередодні битви під Берестечком 1651 р., знову очолює особисто король Ян ІІ Казимир. Наприкінці вересня неподалік Кам'янця-Подільського, у зручному для оборони місці в межиріччі річок Жванчик і Дністер, під стінами Жванецького замку,  коронні війська закладають табір. 
А вже на початку жовтня сюди прибувають українські війська та Кримська Орда на чолі з ханом Ісламом Ґереєм ІІІ. Розпочинається Жванецька кампанія.
Польський вершник. Гравюра  А. де Бруіна. 1587 р.
Кампанія тривала не надто активно. Жодна зі сторін не поспішала пришвидшити розв'язку. Утім, як виявилось невдовзі, такий розвиток подій більшою мірою був на руку козакам і татарам. Адже на кінець місяця Війську Запорозькому й Орді, які чисельно переважали супротивну сторону, вдалося перекрити всі шляхи довезення продовольства і фуражу з Покуття та Кам'янця, й становище обложених стало вкрай важким. 
Ще більш ускладнили його тривалі холодні дощі та ранні морози, що спричинили епідемії та голод. На цей час українсько-кримським військам вдалося завдати польським загонам декілька відчутних поразок, що поволі деморалізовувало обложених. На початок грудня втрати польського короля становили вже близько 10 тис. вояків. Становище його війська стало катастрофічним.

Великий коронний канцлер Стефан Корицинський з тривогою доповідав королю, що коли супротивники будуть "біля їхнього табору стояти й не почнуть наступ, то їм усім (жовнірам) з голоду й нестатків доведеться помирати".





Тяжкі наслідки успішної Жванецької кампанії

Єдиним виходом зі скрутного становища для поляків було зав'язування сепаратних переговорів з кримським ханом. І вони своїм шансом скористалися. Під стінами Кам'янця-Подільського було розпочато польсько-кримські перемовини. Українській делегації на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, а тому вона відмовилася від участі в них. Двосторонні ж польсько-кримські домовленості передбачали припинення бойових дій за умови гарантування польським керівництвом виплати ханату "упоминків" та участі у війні Криму з Російською державою. 
За наполяганням Іслама Ґерея ІІІ, король гарантував козакам збереження традиційних прав і при-вілеїв, реанімацію постанов Зборівського договору, щоправда за ви- нятком тих з них, які гарантували політичну автономію Війську Запорозькому. 
Кам'янець на італійській гравюрі 1687 р.
Передбачалася окупація України коронними військами та повернення польської шляхти до своїх маєтків.
Зрозуміло, що Кам'янецький договір абсолютно не відбивав результати Жванецької кампанії, перевага в якій була не на боці короля, а на боці його супротивників. Договір став можливим лише за умови несприятливого розвитку міжнародних взаємин у трикутнику Україна — Польща — Крим.