Кожедуб Іван Микитович

Маршал Іван Кожедуб
 Народився у селянській родині в селі Ображіївка, (зараз Сумська область). Українець. Закінчивши у рідному селі семирічну школу, вступає в 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. 
Восени 1936 р. розпочинає навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі і одночасно в місцевому аероклубі. У Червоній Армії з 1940 року. В 1941 році закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків
Служив в ній інструктором. З початком Німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований на станцію Манкент Південно-Казахстанської області Казахської РСР. 
Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання було задоволено. На фронті з березня 1943 року, коли у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Учасник Курської битви, битви за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою, а при поверненні ще й був обстріляний радянською
А.И. Покрышкин, Г.К. Жуков и И.Н. Кожедуб
 зенітною артилерією. З великими труднощами Кожедуб довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах, поки не отримав новий Ла-5. Пізніше воював на Степовому фронті. 

Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника (сюди не входять 2 американських P-51, збиті ним весною 1945 року, які першими напали на нього, напевне прийнявши за гітлерівця). 

9 мая 2010 г. в киевском Парке Славы был открыт памятник И.Н. Кожедубу



Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Його вважають найкращим асом авіації союзників. Після війни працював на відповідальних посадах у ВПС, у 1950–1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1964 року — 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 р. працював у центральному апараті ВПС, з 1978 р. — у групі генеральних інспекторів МО СРСР.

 Помер 8 серпня 1991 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі.





Джерело:  http://uk.wikipedia.org/wik