Пам'ятки сарматів на
території Донеччини

Станція Квашине

"Скарб" спорядження вершника був випадково знайдений у 50-ті рр. ХХ ст. у кургані біля станції Квашине Амвросіївського р-ну Донецької обл. Зберігаються два залізні вістря списів, вістря дротика, пара залізних вудил і псалії з цієї знахідки.

"між Танаїсом і Борисфеном"

У степах Донецької, Запорізької та Херсонської областей (саме "між Танаїсом і Борисфеном") протягом останніх 30 років досліджено цікаву групу сарматських поховань, поєднаних певними спільними рисами. Усі вони впускні (тобто здійснені у більш ранніх курганах), у простих прямокутних ямах.
Небіжчиків покладено головою на північ, на відміну від загальносарматської традиції орієнтації на південь. У могилах цього типу чимало мечів вістрів списів і стріл ранньосарматських типів, фібул ІІ—І ст. до н. е., пізньоелліністичної кераміки.

С. Приморське, Виноградне, Новопилипівка

Пам'ятки поблизу сіл Приморське (Донецька обл.), Виноградне, Новопилипівка (Запоріжжя) залишені мігрантами, що перекочували на лівобережжя Дніпра. Вважається, що це були племена аланського союзу.

С. Чугуно-Крепінка 

Із другої половини ІІ ст. н. е. у степах України поширюється нова пізньосарматська археологічна культура. Її характерними рисами є переважання основних поховань у вузьких прямокутних ямах і ямах із підбоями, покладення небіжчиків головою на північ, штучна деформація черепів. Зникають багаті поховання "царів" і "цариць", повні золотих поліхромних прикрас. Замість них з'являється т. зв. культура "довгоголових вершників" — поховання воїнів із деформованими черепами, озброєних довгими мечами, зі скромними срібними прикрасами на поясі. Поховання цієї культури відкриті у курганах біля сіл Чугуно-Крепінка Шахтарского р-ну та Шевченко Володарского р-ну Донецької обл.